Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 листопада 2018 р. № 2040/6467/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зоркіної Ю.В.,
при секретарі судового засідання Пройдак С.М.
у присутності представника позивача Комісарової Ю.І.
розглянувши у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500010/2018/000002/2 від 23.02.2018 року; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2018/00016 від 23.02.2018 року.
Ухвалою від 14.08.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2018/000002/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2018/000002/2 від 23.02.2018 року Одеської митниці ДФС є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Згідно наданого до матеріалів справи відзиву просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову та справу просив розглядати за відсутності уповноваженого представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 05.09.2017 р. між ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (в якості покупця) та FORMOSAPLASTICSCORPORATION (Taiwan) (в якості продавця) укладено контракт №FPC-WH-52 .Відповідно до п. 1.1 контракту, продавець продає, а позивач купує на умовах і в терміни товари, які зазначені в додатках, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Пунктом 2.1. 4.2 контракту встановлено, що ціни на товар приймаються на умовах FOBKaoshiung, Тайвань, згідно з "Інкотермс 2010" якщо інше не обумовлено в додатках на поставку конкретної партії товару, які є невід'ємною частиною цього контракту.
На виконання вимог контракту, сторони уклали додаток №2 від 02.10.2017 року та додаткову угоду №1 від 03.10.2017 року у яких визначили якість, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за товар.
Додатком №2 від 05.09.2017 року до контракту в редакції додаткової угоди №1 від 03.10.2017 р. сторони додатково узгодили поставку:
ACETALCOPOLYMER (РОМ) FORMOCONFM090 UV Поліформальдегід, Поліоксіметілен (АцетальСополімер), марка: FORMOCONFM090 UV у кількості 6 т., вартістю 900.00 дол. США за тонну (6x900=5400.00 дол. США).
ACETALCOPOLYMER (РОМ) FORMOCONFM090 Поліформальдегід, Поліоксіметілен (АцетальСополімер), марка: FORMOCONFM090 у кількості 14 т., вартістю 890.00 дол. США за тонну (14x890=17860.00 дол. США).
На виконання умов додатку №2 (п.1.4.) до контракту позивачем платіжним дорученням №64 від 06.12.2017 року було перераховано 100% попередньої оплати за частину товару за додатком № 2 в сумі 17860.00 дол. США.
Для митного оформлення придбаного товару декларантом позивача подано митному органу митну декларацію №UA500010/2018/001761.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №FPC-WH-52 декларантом подано: контракт, укладений з FORMOSAPLASTICSCORPORATION (Taiwan) №FPC-WH-52 від 05.09.2017 р., додаток №2, копія рахунку - фактури (інвойс) № 1PF7C208Z від 15.12.2017 року на суму 17860.00 дол. США, банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті № 64 від 06.12.2017 року про перерахування вартості товару продавцю FORMOSA PLASTCS CORPORATION у якості попередньої оплати за Додатком № 2 від 02.10.2017 року до контракту №FPC-WH-52 від 05.09.2017 р., пакувальний лист № 1PF7C208Z від 15.12.2017, рахунок - проформу PF7C208 від 04.12.2017, рахунок-фактуру (інвойс) № 1PF7C208Z від 15.12.2017, коносамент від 22.12.2017 року № SZZY17120121, сертифікат походження № ЕВ17SF18158 від 19.12.2017, договір з брокером № Р/ВЮ031020174 від 03.10.2017
За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2018/000002/2 від 23.02.2018 р. та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2018/00016 від 23.02.2018 року.
Не погодившись із прийнятими рішенням і карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Пунктами 23, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
Внаслідок спрацювання профілів ризику системи управління ризиками 105-2 позивача повідомлено про те, що згідно інвойсу від 15.12.2017 року № PF7C208Z товар поставляється на умовах СFR Одеса, тобто до обов'язку продавця входить у тому числі і оплата фрахту-перевезення товару до порту призначення (Одеса). Проте , у наданому коносаменті від 22.12.2017 року № SZZY17120121 зазначено « fright prepaid» тобто передплачений фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем; зазначено, що у п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.09.2017 року № FPC-WH-52 зазначено, що до ціни включається маркування, експертна упаковка, вартість тари і транспортування до пункту призначення, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості.
У зв'язку з чим, митним органом запропоновано позивачу надати додаткові документи.
Позивачем надано комерційну пропозицію за період з 30.11.2017 по 31.12.2017, прайс-лист від 02.10.2017 б/н, звіт про оцінку майна від 19.02.2018 № 378, калькуляцію від 29.12.2017 року б/н, декларацію країни-відправлення від 18.12.2017 року № ВС/06/А06/G2067
За результатами дослідження наданих документів митний орган прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів.
Не погодившись із рішенням митного органу позивачем додатково подані наступні документи: прайс -лист б/н. від 02.10.2017 р., висновок ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 19.02.2018 р. № 378, калькуляції б/н. від 28.12.2017 р. та від 29.12.2017 р., експортна декларація країни відправлення №ВС/06/А06/С2067 від 18.12.17 р., листом вих. № 1604 від 16.04.2018 р. надано пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові документи: лист від продавця щодо оплати вартості перевезення № 2018245РР від 12.04.2018 р.; лист від продавця від 28 березня 2018 р. (Уточнення до калькуляцій від 28.12.2017 р. та від 29.12.2017 р.); виписка за бухгалтерської документації № 7 від 11.04.2018 р.; виписка по рахунку № 058 за 06.12.2017р.; висновок ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 19.02.2018 р. № 378.
Згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "ІНКОТЕРМС 2010" термін «cost and freight» передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, Однак, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця.
Отже, експедиційні послуги щодо доставки товару до порту Одеса/Чорноморськ, Україна здійснювались на замовлення та за рахунок компанії «Formosa plastics corporation» (продавець).
Суд зазначає, що відмітка у коносаменті «freight prepaid» не суперечить умовам поставки СFR оскільки цей термін перекладається як «фрахт сплачено» (в порту завантаження), отже, попередня оплата фрахту оплачується вантажовідправником в порту завантаження. Метою «freight prepaid» є позбавлення покупця від претензій перевізника щодо сплати фрахту, незалежно від наявності між продавцем та перевізником домовленості щодо оплати фрахту.
ТОВ "Віндхенд Юкрейн" здійснило оплату за товар продавцю з урахуванням його доставки до морського порту України на підставі Контракту № FPC-WH-52 від 05.09.2017 (Додатку № 2 від 02.10.2017), інвойсу № 1РF7С2082 від 15.12.2017, що підтверджується платіжним дорученням №64 від 06.12.2017, копія якого міститься у матеріалах справи.
Крім того здійснення оплати послуг перевезення підтверджується листом продавця від 12.04.2018 року № 2018245РР, копія якого міститься у матеріалах справи.
Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5) та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).
Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що 23.02.2018 р. відповідачеві подано калькуляція ціни товарів, що підлягали митному оформленню, викладені в листах продавця (Formosa plastics corporation) б/н від 28.12.2017 р. та б/н від 29.12.2017 р. В зазначених листах міститься графа 4 складової вартості товарів «Packaging marking», що включає до себе, в тому числі, видатки продавця, понесені на пакування, маркування товару та вартість тари.
Крім того, до матеріалів справи долучений лист продавця від 28 березня 2018 у., в якому витрати, попередньо зазначені в графі 4 калькуляцій розкладено на три складові згідно умов контракту, а саме, пакування, маркування та вартість тари, який було подано до контролюючого органу
Враховуючи викладене, з огляду на визначені зовнішньоекономічним контрактом Контракту № FPC-WH-52 від 05.09.2017 (Додатку № 2 від 02.10.2017) умови поставки, суд приходить до висновку, що всі витрати із завантаження, пакування, транспортування вже є включеними продавцем у вартість товару, а тому додаткові витрати, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, позивач не поніс.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем додатково надано лист ДП "УКРПРОМЗВНІШЕКСПЕРТИЗА" від 19.02.2018 року №378 відповідно до якого згідно з ціновою інформацією виробників та постачальників відповідної та подібної продукції, можна вважати, що рівень ціни на поліформальдегід поліоксиметилен (ацетальсополімер) марки FORMOCONFM090 та FORMOCONFM090 UV, на умовах поставки CFR, Тайвань, що імпортується згідно з Комерційним Інвойсом №1PF7C208Z від 05.09.2017 року до контракту №FPC-WH-52 від 05.09.2017року, відповідає кон'юнктурі ринку
Суд зауважує, що за змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Судовим розглядом встановлено, що позивачем надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору, ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, а також містили складові митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Водночас відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА500010/2018/000002/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500010/2018/00016 від 23.02.2018 року
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (61052,Харківська область, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 41014690) до Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корп. А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500010/2018/000002/2 від 23.02.2018 року
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500010/2018/00016 від 23.02.2018 року
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 41014690) суму сплаченого судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У повному обсязі рішення виготовлено 26.11.18
Суддя Зоркіна Ю.В.