Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
26 листопада 2018 р. Справа № 2040/7874/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства Оборони України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства Оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.128 протоколу №58 від 12.08.2016 року комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйняті рішення комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України стосовно призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 р. та наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;
- зобов'язати Міністерство Оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;
- зобов'язати Міністерство оборони України, відповідно до ст. 382 КАС України подати у 45-денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги ним були подані усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку № 975. Незважаючи на це, Міністерство оборони України безпідставно не призначило та не виплатило йому таку одноразову грошову допомогу, повернувши подані документи на доопрацювання, що в свою чергу свідчить, що з боку МО України наявна протиправна бездіяльність, оскільки після надходження документів позивача рішення по суті не прийнято, що суперечить вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України та абз.2 п.13 Порядку № 975.
Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копія вказаної ухвали про відкриття спрощеного була надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
02.10.2018 року (Вх. №01-26/50812/18) від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що Харківський обласний військовий комісаріат направляв пакет документів позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Рішенням Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 12.08.2016 року № 58 позивача було відмовлено у виплаті з зазначенням причини. Позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, через що висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги Харківським обласним військовим комісаріатом складено не було.
Також зазначив, що позивачу витяг з протоколу було направлено в 2016 році, тоді як з даним позовом він звернувся у 2018 році, тобто пропущено строк звернення позивача до суду.
Позивач також надав до суду відповідь на відзив від 09.10.2018 року (Вх. №01-26/52238) в якій підтримав свою правову позицію, зазначену в позовній заяві та наголосив, що про оскаржуване рішення комісії позивач дізнався із відповіді на адвокатський запит, а відтак позивач звернувся до суду в межах строку звернення.
22.10.2018 року (Вх. 01-26/54830/18) представником відповідача, Міністерства оборони України, також було надано відзив на позов, в якому зазначив, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки: 1) позивач не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), із зазначенням того, що воно не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 2) позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення та нарахування позивачу одноразової грошової допомоги є втручанням в дискреційні повноваження Міноборони та не підлягає задоволенню саме в такій редакції; 3) позовна вимога про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити висновок та документи позивача розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України на даний час є передчасною, оскільки у своїй позовній заяві позивач не вказує жодних неправомірних дій Харківського обласного військового комісаріату, а також жодних правових підстав та будь-яких обставин в обґрунтування такої своєї позовної вимоги.
Окрім того, також зазначив, що позивачем порушено встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом, оскільки про оскаржуване рішення, оформлене протоколом № 58 від 12.08.2016 року позивач дізнався ще у 2016 році, проте до суду звернувся лише у вересні 2018 року.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у бойових діях на території республіки Афганістан з 1983 року по 1986 рік.
У витязі із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол №1971 від 05.05.2016 року) зазначено, що Множинні вогнепальні осколкові поранення голови та кінцівок (контузія головного мозку-1985р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1965 року народження, наслідком яких стали множинні рубці в анатомічних ділянках, зазначених у висновку спеціаліста з питань СМЕ Київського міського клінічного бюро СМЕ № 1157/ж від 05.05.2016 р., що в подальшому призвело до розвитку захворювань, як наслідку перенесеної контузії: «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку-1985р.) у вигляді післятравматичної, гіпертонічної, атеросклеротичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІст., прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частими (1-2 на тижд.) судинними кризами змішаного характеру (лікворно-гіпертензивними, вертебро-базилярні), мнестичними зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворно-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом-центральною вестибулярною дисфункцією II ст., стійко - вираженим цефалгічним синдромом. ІХС, стенокардія напруги ФКІІ, атеросклеротичний кардіосклероз, СНІІ-А, ГХ II. Ангіопатія сітківки обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта», що підтверджується медичними документами, - поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Згідно складеного висновку спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи від 05.05.2016 року № 1157/Ж на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.05.2016 р., при огляді виявлено: в тім'яній ділянці зліва. 1,7х0,3 см, на спинці носа в середній третині 0,5x0,2 см, на правом) скапі носа па межі середньої та верхньої третин 0,3x0,3 см, в лобній ділянці справа 1,5x0,2 см, 0,7x0,2 см, на тилі правої кисті в проекції 2 п'ясної кістки в середній третині 2x0,8 см, на передній поверхні лівого колінного суглобу 1,7x0,5 см, на переднє-зовнішній поверхні правого колінного суглобу 2,5x0,3 см. правої гомілки у верхній третині 1x3,5 см, на переднє - внутрішній поверхні її в середній 1,5x0,3 см, у нижній 1,5x1 см третинах, лівої гомілки із середній третині 2,5x1,5 см, розташовуються м'які, білесуваті, звивистої та невизначеної форми западаючі по відношенню до оточуючої шкіри рубці вказаних розмірів. Описані рубці с наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1984 - 19856 роках.
Позивачу з 18.07.2016 вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, захворюванням, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА за №118498.
Позивач звернувся із заявою на адресу Харківського обласного військового комісаріату про вирішення питання призначення та нарахування йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності.
Відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), ІНФОРМАЦІЯ_3 направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок від 02.07.2016 за №256/ОГД щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Розглянувши подані Харківським ОВК документи комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку № 975, що підтверджується копією витягу з протоколу засідання комісії МО України від 12.08.2016 року № 58.
23.03.2018 року було направлено до Харківського ОВК адвокатський запит щодо надання інформації стосовно складання та направлення висновку та документів до нього щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_1 .
З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 29.03.2018 року № 811/ВСЗ на адвокатський запит позивачу стало відомо, що відповідно до рішення комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол від 12.08.2016 року № 58) заява позивача та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 975, повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання.
Не погодившись з рішенням Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого протоколом від 12.08.2016 року № 58 в частині повернення на доопрацювання документів відносно ОСОБА_1 , позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо повернення для доопрацювання документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленою йому ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
Так, відповідно до ст. 1 Закону №2011-ХІІ, соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Отже, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.
Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15.
Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 118498 підтверджується, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 18.07.2016, яка настала внаслідок отримання ним поранення під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні у країні, де велись бойові дії та саме з цієї дати позивач набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011-ХІІ.
Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.
Частиною 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно діючого механізму призначення і виплати одноразової грошової допомоги, визначеного як на час встановлення позивачеві інвалідності, так і на час звернення із заявою для отримання одноразової грошової допомоги (Порядок № 975), законодавцем було встановлено два альтернативні варіанти рішень, які можуть прийматися розпорядником бюджетних коштів за результатами розгляду документів особи, яка претендує на отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності - призначення допомоги або відмова у її призначенні. Зазначеними нормативно-правовими актами не було надано Міноборони як розпоряднику бюджетних коштів приймати рішення про направлення документів на доопрацювання.
Проте, всупереч приписів вказаного Порядку № 975 Міністерство оборони України не прийняло рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Натомість, прийняття рішення про направлення документів на доопрацювання Порядком № 975 не передбачено.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформленого відповідним протоколом, оскільки протокол сам по собі не є рішенням, а є документальною формою фіксації подій та прийнятих рішень. Скасування оскарженого акту суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача вірно застосовано судом на підтвердження того, що спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.
Доводи відзиву МО України про неможливість розгляду заяви позивача через відсутність документів, які б свідчили про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження не можуть спростувати висновків суду щодо протиправності залишення поданих позивачем документів без розгляду.
Суд зауважує, що позивачем разом із заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату було направлено копії з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (Протокол №1971 від 05.05.2016), висновку спеціаліста у галузі судово - медичної експертизи від 05.05.2016 року № 1157/Ж, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 118498 від 18.07.2016 року, військового квитка серії НОМЕР_1 , паспорту. Копії вказаних документів також містяться в матеріалах справи.
Доказів того, що вказані документи не були надані позивачем разом із заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідачами до суду не надано.
Твердження Харківського ОВК та МО України у відзивах на позов про те, що позивачем разом із заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги не було додано ще й документ, який свідчить про причини та обставини поранення, є необґрунтованими, оскільки єдиним нормативним актом, який визначає перелік документів, що додаються до заяви про причини та обставини поранення є Порядок № 975, який не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
Враховуючи наведене суд вважає, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 1971 від 05.05.2016 року, в обставинах цієї справи засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 року у справі № 806/986/16 та від 25.05.2018 у справі № 729/426/17.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності МОУ, яка полягає у неприйняті рішення комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України стосовно призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та зобов'язання МОУ вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року, суд зазначає наступне.
Питання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям було врегульовано статтею 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, яка діяла станом на час спірних правовідносин), яка передбачала значний перелік підстав настання права на отримання одноразової допомоги, в тому числі в залежності від часу настання інвалідності.
Отже, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято суб'єктом владних повноважень за результатом розгляду заяви, за умови, що передбаченого законом рішення такий суб'єкт ще не приймав, є передчасним і не буде відповідати засадам і завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.
Водночас, з огляду на виключну компетенцію (дискрецію) саме Міноборони на вирішення питання про призначення та виплату допомоги при розгляді поданих позивачем документів, оцінку та вирішення яких на час судового розгляду не було здійснено.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на Міністерство оборони України обов'язку повторно розглянути заяву позивача із прийняттям відповідного рішення згідно вимог законодавства.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, слід зазначити наступне.
Відповідно до частин 1,2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відзивах на позов відповідачами зазначено про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки витяг з протоколу було направлено позивачу в 2016 році, тоді як з даним позовом він звернувся лише у вересні 2018 року.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідачів, вважає їх безпідставними, оскільки жодних доказів того, що позивачу Харківським ОВК або МО України було направлено та/або ним отримано оскаржуваний протокол комісії МО України № 58 від 12.08.2016 року ще у 2016 році, відповідачами до суду не надано.
Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, про оскаржуваний протокол комісії МО України № 58 від 12.08.2016 року позивачу стало відомо з листа Харківського ОВК від 29.03.2018 року № 811/ВСЗ, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся 20.09.2018 року в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України подати у встановлений строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідачів, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідачів подати звіти про виконання ними даного судового рішення.
Позивач є звільненим від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08166355. адреса: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56), Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пров. Повітрофлотський, 6) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом № 58 від 12.08.2016 року в частині повернення на доопрацювання документів відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата звільнення - 03.02.1986, дата встановлення інвалідності - 18.07.2016), номер у списку 128.
Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів, Міністерству Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року та наказу Міністерства Оборони України № 530 від 14.08.2014 року.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, відповідно до ст. 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.