12 листопада 2018 року м. Рівне №460/2586/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКорецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного України в Гощанському районі Рівненської області про стягнення недоплачуваної пенсії за період з 01.01.2012 по 01.11.2018 з урахуванням прожиткового мінімуму і виплачених раніше коштів, нарахування та виплачувати державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Керуючись положеннями статті 52 КАС України та постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 за №1055 "Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", відповідно до якої управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі та управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі реорганізовано шляхом злиття та утворено Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України, суд замінив первісного відповідача управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі його правонаступником - Корецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Старомонастирська, 8, м.Корець, 34700, код ЄДРПОУ 40375260).
Ухвалою від 12.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач перебуває на обліку органу Пенсійного фонду як інвалід 2 групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Повідомлено, що із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що його пенсія могла неправильно обраховуватися. У зв'язку з цим, він звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку розміру його пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.49, ст.50, ст.53 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Сторона позивача вважає відмову відповідача у такому перерахунку пенсії протиправною, а тому просила позов задовольнити повністю.
31.10.2018 на адресу суду надійшов відзив Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на позовну заяву (а.с.21-35). На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що з 01.01.2011 нарахування та виплату пенсії позивачу у розмірах, обчислених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету" від 06.07.2011. За таких обставин, сторона відповідача вважає, що обрахунок та виплата пенсії позивача здійснюється у межах, у спосіб та у порядку, передбаченому чинним законодавством, а тому в задоволенні позову просила відмовити повністю.
Розглянувши у визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України строк в письмовому провадженні позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
З 01.01.2012 перебуває на обліку в Корецькому об'єднаному управління Пенсійного фонду України Рівненської області як інвалід 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2, посвідченням особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_3 від 15.01.1995, довідкою МСЕК серії МА №012372 від 30.01.2004 (а.с.12-15).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст.49, ст.50, ст.53 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У вказаному перерахунку відповідачем було відмовлено.
Так, відповідно до довідки від 24.10.2018 №2342/10 ОСОБА_1 відповідно до поданої 01.03.1993 було призначено пенсію по 2 групі інвалідності згідно з Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796).
Статтею 49 цього Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Таким чином, оскільки позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то він має право на одержання пенсії по інвалідності на підставі ст.54 Закону №796-ХІІ та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 цього Закону.
Згідно із статтею 50 Закону №796-XII визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 54 Закону №796-XII (в редакції, що діяла в редакції Закону від 09.07.2007) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;.
Статтями 50, 54 Закону №796-XII визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 та державної пенсії визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-VI від 14.06.2011 (далі - Закон №3491-VI ) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п. 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік
Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.
На виконання п.7 Закону №3491-VI 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, з 01.09.2011 виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", а з 01.01.2012 здійснюється у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас, Законами України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", "Про Державний бюджет України на 2012 рік", "Про Державний бюджет України на 2013 рік", "Про Державний бюджет України на 2014 рік", "Про Державний бюджет України на 2015 рік", встановлено, що у 2011 - 2015 роках положення, зокрема, статей 50, 54 Закону №796- XII, застосовуються у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 - 2015 роки.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 було внесено зміни до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 28.12.2014, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно зі статтею 54 даного Закону в редакції від 28.12.2014 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Оскільки зміни до статей 50 та 54 Закону №796-ХІІ внесено Законом України №76-VІІІ від 28.12.2014 і Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №80-VІІ прийнято 28.12.2014, то пунктом 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було вказано, що норми і положення статей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Надалі в Законах України "Про Державний бюджет України" відсутні обмеження застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки з 28.12.2014 діє нова редакція статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.02.2012 № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З системного аналізу вищенаведених норм та встановлених обставин вбачається, що відповідач правомірно здійснює виплати позивачу пенсії та додаткової пенсії у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, яким було визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 з наступними змінами, вказано, що Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Крім того, у даному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
У рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 Конституційним Судом України визначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2,3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Даним рішенням Конституційного суду дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Під час розгляду вказаної справи суд бере також до уваги позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" №43331/12 від 03.06.2014. Так, Європейський суд з прав людини щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19.01.2010 щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленому ст. 50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01.11.2011, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010, і таким чином для скарги немає підстав.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах "Arras та інші проти Італії", "Сухобоков проти Росії").
З огляду на встановлене, суд вважає, що розмір і порядок отримання соціальних виплат згідно з статями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема з листопада 2011 року включно, визначається Кабінетом Міністрів України і в даному випадку мала місце зміна законодавства, а отже відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачу його пенсії з 2012 року з відповідними надбавками за ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Дана позиція суду узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.05.2018 по справі №385/1319/15-а (К/9901/14513/18) та від 13.02.2018 по справі №193/877/16-а (2-а/193/14/16) (К/9901/74784/18).
Разом з тим, суд наголошує, що з 1 січня 2014 року Законом України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011№1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31.07.2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повинно було нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.02.2018 у справі №619/2262/17, від 19.06.2018 року у справі №344/14522/17, від 11.09.2018 у справі №522/6810/17 та від 06.11.2018 №303/6762/16-а.
З огляду на встановлені судом обставини справи в їх сукупності суд вважає, з 01.01.2012 по 31.12.2013 року та з 03.08.2014 по 01.11.2018 відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі визначеному постановами Кабінету Міністрів України, діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначенні чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.
Одночасно, частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою цієї статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу пенсії в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, і відповідно порушує права та законні інтереси позивача.
Зважаючи на встановлене, суд вважає, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивача є зобов'язання Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу заборгованості з виплати пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Правові підстави для застосування вимог ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Старомонастирська, 8, м.Корець, 34700, код ЄДРПОУ 40375260) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу заборгованості з виплати пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В задоволенні решти позовних вимог про стягнення недоплачуваної пенсії за період з 01.01.2012 по 01.11.2018 з урахуванням прожиткового мінімуму і виплачених раніше коштів, про нарахування та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 12 листопада 2018 року.
Суддя Друзенко Н.В.