26 листопада 2018 р. № 1440/2309/18
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034
про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправними дії щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту у строк, визначений Земельним кодексом України, зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відмова відповідача у наданні дозволу не містить посилання на невідповідність місця розташування земельної ділянки як підставу для прийняття такого рішення, тому є необгрунтованою та неправомірною.
Відповідач заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, оскільки позивачем до заяви надано її згоду (як голови фермерського господарства) на вилучення частини земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 у фізичних кадастрових гектарах, тоді як відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України у власність членам фермерських господарств переаються земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого та території відповідної ради.
Представник позивача 20.11.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
13.07.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 6,43 умовних кадастрових га за рахунок земель постійного користування ФГ «Ташливське» за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.
15.08.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом № К-3649/1-4226/0/20-18-СГ повідомив позивача, що у заяві-згоді ОСОБА_1 зазначено, що вона надає свою згоду на вилучення частини земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у фізичних фактичних гектарах, проте відповідно до вимог ст. 121 Земельного кодексу України від 01.04.2018 № 2768-14 громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), та повернув (відмовив) у наданні відповідного дозволу.
Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Позивач при зверненні до відповідача надав всі вищезазначені документи.
Позивач є головою фермерського господарства «Ташливське», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
У листі від 15.08.2018 року, надісланому позивачу, відповідач, повернув (відмовив) у наданні дозволу, проте не зазначив законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Посилання відповідача про неміожливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку зі згодою позивача як голови фермерського господарства на вилучення частини земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у фізичних фактичних гектарах, а не в розмірі частки (паю) судом до уваги не приймається, оскільки позивач у заяві просила надати їй відповідний дозвіл на 6,43 умових кадастрових га. Матеріали справи містять довідку відділу Держземагентства в Арбузинському районі Миколаївської області, яка свідчить, що розмір земельної частки (паю) КСП «Бугське» в межах території Іванівської сільської ради складає 6,43 умовних кадастрових га. Саме на такий розмір земельної ділянки позивач просила надати їй дозвіл на виготовлення технічної документації.
Стосовно дискреційності повноважень та виключної компетенції відповідача щодо надання дозволу, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року по справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Судовий про збір розподіляється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту у строк, визначений Земельним кодексом України.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34,м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1130708148.1 від 12.09.2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко