10.2.4
про залишення клопотання без задоволення
26 листопада 2018 року СєвєродонецькСправа № 360/3395/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про витребування інформації та розгляду справи за правилами загального позовного провадження по справі № 360/3395/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває вказана адміністративна справа.
13.11.2018 відповідачем до суду подано клопотання про витребування від УПСЗН Сєвєродонецької міської ради інформації щодо чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.11.2016 № НОМЕР_1, виданої на ім'я ОСОБА_1
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що пенсія внутрішньо переміщеним особам призначається (відновлюється), зокрема, за наявності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та за наслідками перевірки фактичного місця проживання пенсіонера. З метою отримання інформації стосовно останнього актуального запису про перетин кордону позивачем управлінням направлено запит до ГУПФУ в Луганській області (лист № 17145/07-17 від 08.11.2018), відповідь на який сьогодні не отримана.
Також відповідач просив розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає таке.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою, третьою та четвертою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З вищевикладеного слідує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний самостійно надати до суду разом із відзивом на позов всі докази, якими підтверджено правомірність прийнятого ним рішення, вчинення дій, допущення бездіяльності.
У виключних випадках, обґрунтувавши неможливість самостійного надання доказів, зазначивши, яких заходів вжито суб'єктом владних повноважень для отримання таких доказів, разом із відзивом на позов відповідач може подати заяву про витребування доказів судом.
В клопотанні відповідач посилається на те, що з метою отримання інформації стосовно останнього актуального запису про перетин кордону позивачем управлінням направлено запит до ГУПФУ в Луганській області (лист № 17145/07-17 від 08.11.2018), відповідь на який сьогодні не отримана.
Проте, всупереч вищевикладених вимог КАС України відповідачем у заяві не зазначено: які саме обставини підтверджує доказ, про витребування якого просить відповідач; відомості, чи існував такий доказ під час прийняття відповідачем рішення, вчинення дій чи допущенні бездіяльності, які є предметом оскарження у даній справі; чи був такий доказ покладений в основу оскаржуваного рішення; яких заходів вжив відповідач для отримання такого доказу самостійно з метою виконання свого обов'язку щодо надання такого доказу суду.
Таким чином, заяву про витребування доказів слід залишити без задоволення.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами другої та третьої статті 12 КАС України визначено поняття спрощеного та загального позовних проваджень. Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з частиною сьомою статті 260 КАС України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Відповідно пунктами 1-9 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині.
Частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічна норма міститься в частині четвертій статті 257 КАС України.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України (частини перша, друга статті 257 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Категорія даної справи передбачена пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України. В силу приписів частини сьомої статті 260 КАС України частини друга - шоста цієї статті до даної справи не застосовується.
Як наслідок, дана справа не може бути розглянута в порядку загального позовного провадження.
Суд зазначає, що відповідачем у клопотанні не наведено належних обґрунтувань щодо обставин, за яких недоцільно розглядати дану справу у спрощеному позовному провадженні. За категорією та складністю дана справа не підпадає під категорію справ значної складності, обсяг та характер доказів не значний, в призначенні експертизи або виклику свідків по даній справі не має потреби, та дана справа не становить значного суспільного інтересу.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та приписи статей 12, 257, 260 КАС України, суд приходить до висновку, що даний спір не підпадає під категорію справ, які належить розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованими, а тому його слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 79, 80, 248, 256, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про витребування інформації та розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя В.С. Шембелян