КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
09 листопада 2018 року № 810/3440/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю представників позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - Жури О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування заходів реагування,
встановив:
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_3.) та просить суд застосувати заходи реагування до відповідача, а саме: тимчасово заборонити/зупинити (на певний період) господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 до моменту розроблення та узгодження з Держпродспоживслужбою проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно епідеміологічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, займаючись своєю виробничою діяльністю, не дотримуються встановлених санітарних правил і норм, ігнорує розпорядчі документи органу державного нагляду (контролю) створює несприятливі та небезпечні умови для життєдіяльності людини і може негативно впливати на здоров'я людини, шкідливий вплив якого створює загрозу здоров'ю і життю населення.
Вважає, що підприємство відповідача, як діючий об'єкт, підлягає державній санітарно- епідеміологічної експертизі.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні з тих підстав, що на момент перевірки відбір проб було здійснено, а на момент видачі Припису від 05.02.2018 фахівцями Фастівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Київський ОЛЦДСЕСУ» вже були проведені відповідні дослідження. За результатами зазначених лабораторних досліджень порушень гігієнічних нормативів не виявлено.
Зазначає, що саме через відсутність розробленого та затвердженого Вільнянською сільською радою генерального плану розвитку села Вільне Макарівського району Київської області, розроблення санітарно-захисних зон неможливе.
Крім того вказує, що на момент проведення позапланової перевірки 22.06.2018 виконання вимог припису від 05.02.2018 господарська діяльність відповідача була припинена до виготовлення проекту санітарно-захисних зон. Він з 20.06.2018 не являється фізичною особою-підприємцем.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували з мотивів, викладених у відзиві. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_5 повідомила суду, що вона проживає за адресою АДРЕСА_2. Пояснила, що її будинок знаходиться близько з підприємством відповідача. Зазначає, що діяльність відповідача не відповідає санітарно-епідеміологічним нормам, що негативно впливає на її життя та здоров'я. Вказує, що вона неодноразово зверталась до поліції та писала скарги до прокуратури, Районної державної адміністрації, Держспоживслужби та інших органів державної влади у зв'язку з тим, що виробництво паливних брикетів із соломи утворює велику кількість диму, пилу та шуму.
Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що Макарівським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на підставі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі звернення гр. ОСОБА_5 від 22.12.2017, наказу від 30.01.2018 № 74-Д та погодження Державної регуляторної служби України від 19.01.2018 № 522, здійснено позапланову перевірку господарської діяльності відповідача за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами позапланової перевірки складено Акт від 02.02.2018 та відповідачу видано припис від 05.02.2018 № 1 щодо усунення порушень вимог санітарного законодавства.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Головного управління Дерпродспоживслужби в Київській області від 30.01.2018 № 74-Д, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області, спільно з Макарівським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 22.06.2018 проведено позапланову перевірку з метою перевірки виконання ФОП ОСОБА_3 припису від 05.02.2018 № 1, щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу від 02.02.2018.
За результатами перевірки складено акт від 22.06.2018 № 1119/а та встановлено, що вимоги, які містяться у наданому приписі від 05.02.2018 № 1, щодо усунення порушень, виявлених попередньою перевіркою, не виконано.
З метою застосування до відповідача заходів реагування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).
Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону №877 передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Фізична особа - підприємець є суб'єктом господарювання з моменту державної реєстрації.
Судом встановлено, що станом на 22.06.2018, тобто на момент позапланової перевірки виконання вимог припису від 05.02.2018 діяльність відповідача була припинена, а до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.06.2018 було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Враховуючи положення Закону №877 та норми Господарського кодексу України, заходи реагування у вигляді тимчасового зупинення господарської діяльності можуть бути застосовані виключно до суб'єктів господарювання.
Суд вважає, що оскільки на час проведення перевірки відповідач припинив свою підприємницьку діяльності (з 20.06.2018) і не був суб'єктом господарювання, до нього не можуть бути застосовані заходи реагування передбачені Законом №877.
Стосовно інших доказів наданих позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог, а також обставин викладених у акті перевірки, то суд їм оцінку не надає, зважаючи на відсутність права на застосування відповідачем заходів реагування до особи, яка не є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 16 листопада 2018 р.