26 листопада 2018 року м.Київ справа № 810/3684/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства "Біличі" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (далі - позивач, УЖКГ "Біличі") з позовом до Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 №0007591501.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 замінено відповідача, Ірпінське відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, належним - Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 серпня 2015 року Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість УЖКГ "Біличі" за червень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28.07.2015 №1022/15-01/23579209.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), УЖКГ "Біличі" завищено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації за червень 2015 року в сумі 100441,00 грн.
На підставі акту перевірки, Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2015 №0007591501, яким УЖКГ "Біличі" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100441,00 грн.
Позивач вказує, що предметом камеральної перевірки є лише правильність складання податкових декларацій, а своєчасність сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів повинна перевірятися під час проведення документальних перевірок, у порядку, визначеному ст.ст.77, 78 ПК України.
Також позивач вказує на посилання відповідачем в акті перевірки на норми права, які не існували або мали інше визначення.
Окрім того, позивач зазначає про наявність податкового боргу по сплаті податку на додану вартість, який встановлено згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №810/4465/15.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Натомість, позивач вважає, що відповідач не врахував від'ємне значення податкової декларації відповідно до вищезазначених норм. При наявності податкового боргу, повинен був зменшитись саме податковий борг на суму від'ємного значення.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 17.07.2015 УЖКГ "Біличі" подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області декларацію з ПДВ за червень 2015 року, в якій платником у рядку 23.1 декларації сформовано від'ємне значення у зменшення податкового боргу з ПДВ у сумі 100441,00 грн.
Відповідно до даних облікової картки особового рахунку з ПДВ УЖКГ "Біличі" встановлено, що станом на 01.06.2015 у платника був наявний податковий борг в сумі 1863809,51 грн.
У відповідності до вимог абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України однією з умов правомірності зарахування суми від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ, є наявність позитивного ліміту на електронному рахунку платника податку, але не менше суми на яку платник податків має бажання зменшити податковий борг.
Проведеною перевіркою встановлено, що станом на день подання податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року (17.07.2015) стан електронного рахунку УЖКГ "Біличі" мав ліміт в сумі 6766,20 грн., який не дає платнику права відображати суму від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2015 року у сумі 100441,00 грн.
Крім цього, порушень при формуванні ПДВ УЖКГ "Біличі" податкового кредиту та податкових зобов'язань за червень 2015 року не встановлено, а тому значення рядка 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 19)) декларації за червень 2015 року в сумі 100441,00 грн. платником сформовано правомірно.
Відповідач також вказує, що в акті перевірки помилково зазначено, що на день подання податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року стан електронного рахунку УЖКГ "Біличі" мав від'ємний ліміт в сумі 371064,44 грн.
Відповідно до системи АІС "Податковий блок" станом на 17.07.2015 (день подання податкової декларації) УЖКГ "Біличі" мав позитивний ліміт на електронному рахунку у розмірі 6766,20 грн., що підтверджується витягои з системи електронного адміністрування ПДВ.
Проте, враховуючи вимоги абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, на думку відповідача, помилка, допущена в акті перевірки, не впливає на вирішення справи, оскільки позитивний ліміт в сумі 6766,20 грн. на електронному рахунку УЖКГ "Біличі", також не дає платнику права відображати суму від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ, згідно декларації з ПДВ за червень 2015 року, у сумі 100441,00 грн.
У судових засіданнях 12.12.2017, 23.01.2018, 21.02.2018, 22.05.2018 та 21.08.2018 представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях по справі 23.01.2018, 21.02.2018, 22.05.2018, 21.08.2018 проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
Окрім того, 21.08.2018 представником відповідача подано письмове клопотання про продовження розгляду справи №810/3684/17 у порядку письмового провадження.
У судовому засіданні 21.08.2018 суд поставив на обговорення питання про можливість продовжити розгляд справи №810/3684/17 у порядку письмового провадження. Представник позивача проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні інших свідків чи експерта, протокольною ухвалою суду від 21.08.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/3684/17 у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (ідентифікаційний код 23579209; місцезнаходження: 08298, Київська область, смт Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-А) зареєстроване як юридична особа 11.02.1997, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №489584 (а.с. 25).
Відповідно до свідоцтва №40104464 Серії НБ №103428 про реєстрацію платника податку на додану вартість вбачається, що УЖКГ "Біличі" зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 06.09.2002 (а.с.28).
16 липня 2015 року УЖКГ "Біличі" засобами телекомунікаційного зв'язку подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій задекларовано суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка: зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 100441,00 грн. (рядок 23.1 декларації) (а.с. 44-54).
Вказана податкова декларація була подана в пакеті разом з додатком №1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" (а.с. 47) та додатком №5 "розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (а.с. 49-50).
Отримання вказаних документів Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підтверджується квитанціями №2 про отримання документів (а.с. 46, 48, 50 зворотній бік).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 липня 2015 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість УЖКГ "Біличі" за червень 2015 року.
Результати перевірки оформлені актом від 28.07.2015 №1022/15-01/23579209 (далі - акт перевірки) (а.с. 74-77).
При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками (№9149296885 від 17 липня 2015 року).
Проведеною перевіркою встановлено, що УЖКГ "Біличі" задекларовано суму від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ у рядку 23.1 декларації в розмірі 100441,00 грн.
Перевіркою встановлено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника з ПДВ УЖКГ "Біличі" встановлено, що станом на 01.06.2015 у платника наявний податковий борг в сумі 1863809,51 грн.
Станом на день подання податкокої декларації з ПДВ за червень 2015 року (17.07.2015) стан електронного рахунку УЖКГ "Біличі" має від'ємний ліміт в сумі -371064,44 грн., що не дає платнику права відображати суми від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ за червень 2015 року в розмірі 100441,00 грн.
У зв'язку з цим, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України УЖКГ "Біличі" завищено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації за червень 2015 року в розмірі 100441,00 грн.
Акт перевірки був направлений Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 30.07.2015 та отриманий уповноваженою особою позивача 04.08.2015, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.78).
На підставі висновків акту перевірки Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 17.08.2015 №0007591501, яким УЖКГ "Біличі" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100441,00 грн. (а.с. 79).
Зазначене податкове повідомлення-рішення Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлене УЖКГ "Біличі" та отримане останнім 26.08.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.80).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Позивач зазначає, що відповідач повинен був проводити документальну перевірку, а не камеральну, оскільки відповідно до п.75.1.2 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Суд відмічає, що пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначений перелік даних, що можуть бути предметом камеральної перевірки, у тому числі податкові декларації та дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Із акту камеральної перевірки встановлено, що податковим органом під час перевірки досліджувались податкова декларація із ПДВ позивача за червень 2015 року (№9149296885 від 17 липня 2015 року) та дані системи електронного адміністрування ПДВ.
Відтак, суд не вбачає в діях податкового органу будь-яких суперечностей та порушень пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України.
Перевіряючи висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації за червень 2015 року в сумі 100441,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті до бюджету в строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 №1267/26044 (далі - Порядок №966; який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
Пункт 5 розділу V ("Розрахунки за звітний період" (порядок заповнення податкової декларації) Порядку №966 передбачає, що сума від'ємного значення у декларації (рядок 23 у декларації 0110):
- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 23.1);
- підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що платник податку наділений правом самостійно визначити порядок використання суми від'ємного значення з податку на додану вартість, сформованого між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за результатом господарської діяльності.
Так, суб'єкт господарювання має право використати суму від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу.
При цьому, декларування платником сум від'ємного значення податку в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 23.1) здійснюється виключно в рамках реєстраційної суми, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації.
Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначено формулу, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, однією з умов правомірності зарахування суми від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ є наявність позитивного ліміту на електронному рахунку платника податку, але не менше суми, на яку платник податків має намір зменшити податковий борг.
Судом встановлено, що позивачем 16.07.2017 було подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 100441,00 грн. (рядок 23.1 декларації) (а.с. 44-54).
Відповідно до квитанції №2 зазначена декларація з додатками була прийнята податковим органом 16.07.2015 та зареєстрована за №9149296885 (а.с.48).
Перевіркою встановлено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника з ПДВ УЖКГ "Біличі" станом на 01.06.2015 у платника наявний податковий борг в сумі 1863809,51 грн.
Станом на день подання податкокої декларації з ПДВ за червень 2015 року (17.07.2015) стан електронному рахунку УЖКГ "Біличі" має від'ємний ліміт в сумі -371064,44 грн., що не дає платнику права відображать суму від'ємного значення у зменшення податкового боргу з ПДВ за червень 2015 року у розмірі 100441,00 грн.
Разом з тим, в акті перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області помилково зазначено, що на день подання податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року стан електронного рахунку УЖКГ "Біличі" мав від'ємний ліміт в сумі -371064,44 грн. Вказане не заперечується відповідачем у додатках до відзиву на позовну заяву.
Окрім того, судом встановлено, що Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було помилково зазначено також день подання позивачем податкової декларації №9149296885, а саме, 17.07.2015, замість 16.07.2015.
Згідно витягу зі зворотнього боку інтегрованої картки платника станом на 01.06.2015 у УЖКГ "Біличі" наявний податковий борг у розмірі 1863809,51 грн. (а.с. 112)
Відповідно до системи АІС "Податковий блок" станом на 16.07.2015 (день подання податквої деклараціїї) УЖКГ "Біличі" мало позитивний ліміт на електроному рахунку у розмірі 4663,64 грн. (а.с. 97).
Враховуючи вимоги абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України, позитивний ліміт на електронному рахунку УЖКГ "Біличі" в сумі 4663,64 грн. дає право позивачу відобразити в декларації з ПДВ за червень 2015 року суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, в межах вказаного ліміту.
Таким чином, позивачем правомірно задекларовано в декларації за червень 2015 року суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка: зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4663,64 грн.
З огляду на це, суд дійшов висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 17.08.2015 №0007591501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4663,64 грн.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача про завищення УЖКГ "Біличі" суми від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації за червень 2015 року в розмірі 95777,36 грн. (100441,00-4663,64=95777,36).
Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо не врахування Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області під час камеральної перевірки податкового боргу по сплаті податку на додану вартість, який встановлено згідно постанови Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №810/4465/15, оскільки на момент декларування позивачем суми від'ємного значення в декларації за червень 2015 року такий борг не існував.
Суд звертає увагу, що частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4663,64 грн., не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.
Позивачем було заявлено майнову вимогу в розмірі 100441,00 грн., судовий збір за звернення з якою становить 1600,00 грн. (100441,00х1,5%=1502,62 грн., що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн., згідно платіжного доручення від 10.11.2017 №20 (а.с. 17).
За наслідками розгляду адміністративної справи майнові вимоги позивача в частині 4663,64 грн. судом задоволені, що складає 4,64% від суми позовних вимог.
Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог сума судового збору, яка відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, становить 74,24 грн. (1600,00 х 4,64%).
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 17.08.2015 №0007591501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4663 (чотири тисячі шістот шістдесят три) грн. 64 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути судовий збір у розмірі 74,24 грн. (сімдесят чотири грн. 24 коп.) на користь Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (ідентифікаційний код 23579209, місцезнаходження: 08298, Київська область, смт Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-А) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39466569, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 1-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення підписано 26.11.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.