ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" листопада 2018 р. справа № 0940/1771/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспортіпро скасування постанови №046372 від 11.09.2018, -
01.10.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про скасування постанови №046372 від 11.09.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необгрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства України, винесено постанову №046372 від 11.09.2018, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн., за неоформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач не погоджується з висновками Укртрансбезпеки про те, що він здійснював нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом Лазурне-Коломия без оформлення передбачених Законом документів. Позивач стверджує, що встановлені порушення не мають до нього відношення, оскільки він виконував поїздку на власному автомобільному транспорті, який належить йому на праві приватної власності, разом із сім'єю, дітьми та друзям, повертаючись з відпочинку у с. Лазурне додому.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та 02.11.2018 представником Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області подано відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти позовних вимог позивача та просила відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 25.07.2018 проведеною рейдовою перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Представник відповідача відмітила також, що посилання позивача у позові про те, що зміст ату №060563 від 25.07.2018, складений під час рейдової перевірки, йому невідомий і йому не дали можливість його прочитати, є необґрунтовані, оскільки в графі вказаного акту «пояснення водія про причини порушення» містяться пояснення ОСОБА_1 з приводу порушення, яке продовжено на зворотній стороні акту. Щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення, який відбувся 11.09.2018, представник відповідача вказала, що про такий розгляд позивач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням, який останній отримав 25.08.2018, а тому вважає твердження позивача про те, що він не отримував такого листа, неправдивими. Додатково відмічено, що позивач у позові посилається на норму законодавства, яка є нечинною, а саме на п. 8 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006. Таким чином, представник відповідача вважає, що порушень прав позивача та порушення законодавства при винесенні оскарженої постанови відповідачем не допущено (а.с. 35-39).
14.11.2018 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що 25 08.2018 ним отримано один лист з Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області від 03.08.2018 за №26/3251-18, в якому було зазначено про необхідність його явки до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області на 11.09.2018 по розгляду актів перевірки від 27.07.2018 за №100058 та від 31.07.2018 за №100168. Будь-яких інших листів та документів від відповідача, крім постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу під 11.09.2018 позивач не отримував. Також позивач відмітив, що на момент перевірки 25.07.2018 всі необхідні документ згідно з ст. 39 ЗаконуУкраїни «Про автомобільний транспорт» у нього були наявні та пред'явлені посадовим особам Уктрансбезпеки. ОСОБА_1 зазначив, що під час вказаної перевірки 25.07.2018 працівник відповідача ОСОБА_2 склав акт, копію якого позивачу не надав, а коли йому надали можливість написати пояснення в даному акті, то його повний текст не було записано, оскільки було зазначено лише заголовок документа, а суть порушення не була викладена, яка, очевидно, була дописана пізніше, вже після того, як позивач написав свої пояснення.Таким чином, позивач вважає, що винесена відповідачем 11.09.2018 постанова про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу є незаконною та такою, що підлягає скасуванню (а.с. 54-56).
21.11.2018 представник відповідача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подала заперечення на відповідь на відзив, в якому наголосила, що твердження позивача у відзиві про те, що останній отримував від відповідача тільки один лист з Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області, а саме лист від 03.08.2018 за №26/3251-18, не відповідають дійсності. Так, представник відповідача зазначила, що позивач 16.08.2018 отримав лист від 03.08.2018 за №26/3251-18, яким ОСОБА_1 викликали на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по актах №100058 від 27.07.2018 та №100168 від 31.07.2018 р., а також 25.08.18 позивач отримав лист від 17.08.2018 за №26/3554-18, яким ОСОБА_1 викликали на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №060563 від 25.07.2018 (а.с. 61-64). На розгляд справи 11.09.2018 позивач в Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату і час розгляду по акту №060563. Стосовно тверджень позивача, що він не був ознайомлений із змістом акту №060563 від 25.07.2018, представник відповідача підкреслила, що ОСОБА_1 сам же у позові вказує що в його присутності було складено акт, зміст якого не відомо, оскільки йому не дали можливості прочитати його та отримати копію. При цьому, відмітила, що Акт рейдової перевірки №060563 від 25.07.2018 складений в присутності ОСОБА_1 на підставі наданих документів, із зазначенням в ньому посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_1 надали можливість надати пояснення про причини встановлених порушень, що він і зробив. Таким чином, представник відповідача вважає твердження позивача про те, що йому не було відомо змісту акту, безпідставними та необґрунтованими. А тому, підстав для скасування оскарженої постанови №046372 від 11.09.2018 та задоволення позовних вимог позивача відсутні (а.с. 61-64).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 надає послуги з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, що підтверджується ліцензією Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті серія НОМЕР_2 (а.с. 40).
25.07.2018 інспекторами управління Укртрансбезпеки у Черкаській області керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), на підставі направлення на рейдову перевірку від 23.07.2018 за №010771 (а.с. 43) на автодорозі Київ-Одеса 210 км + 450 м, проведено рейдову перевірку транспортного засобу, марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання нерегулярних перевезень 18-ти пасажирів за маршрутом «Лазурне-Коломия».
За наслідком проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт за №060563 від 25.07.2018, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с. 45).
Позивачу направлено повідомлення від 17.08.2018 за №26/3554-18, в якому позивачу пропонувалось 11.09.2018 з 10 до12 години прибути в Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
11.09.2018 відповідачем за виявлене порушення, на підставі акту перевірки №060563 від 25.07.2018, абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову №046372, згідно якої до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції - адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн. (а.с. 16).
Не погоджуючись із вказаною постановою №046372 від 11.09.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно статті 35 ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III), послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяються на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення. Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг. Перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Відповідно до ст. 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно п. 6.1. Наказу Мінтрансзвязку України від 07.06.2010 р. №340 (далі - Наказ №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Як передбачено п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, транспортний засіб марки «Мерседес Бенц» модель «Спрінтер 316», номерний знак НОМЕР_1 належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 30).
Позивач зазначає, що вказаний транспортний засіб марки «Мерседес Бенц» модель «Спрінтер 316», номерний знак НОМЕР_1 він використовував на момент перевірки 25.07.2018 для задоволення власних потреб.
Однак, саме поняття «перевезення пасажирів для власних потреб» свідчить про факт, що такі перевезення повинні здійснюватись виключно для задоволення власних потреб суб'єкта господарювання, тобто автомобільного перевізника.
Доказів перевезення пасажирів автобусом для власних потреб, зокрема списку пасажирів, яких перевозять, завіреного підписом перевізника та печаткою, як того вимагає ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивачем як на момент здійснення перевірки, так і суду надано не було.
Як слідує із акту рейдової перевірки №060563 від 25.07.2018, під час виконання нерегулярних перевезень за маршрутом «Лазурне-Коломия», позивач перевозив 18пасажирів. Серед документів, які позивач пред'являв посадовим особам Укртрансбезпеки, наявна була ліцензія Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті серія НОМЕР_2 про надання позивачем послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом.
Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн. за неоформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд зазначає також, що відповідно до частини 11 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку№1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 20 даного Порядку передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно п. 26 Порядку№1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до п. 27 вказаного порядку, у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Пунктом 29 Порядку№1567 встановлено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Так, на виконання вказаних норм законодавства, працівниками Укртрансбезпеки за наслідками проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на автодорозі Київ-Одеса 210 км + 450 м, складено акт за №060563 від 25.07.2018, який вручено позивачу, про що свідчить його підпис в акті та зазначені в графі акту «пояснення водія про причини порушення» пояснення ОСОБА_1 з приводу порушення (а.с. 44-45).
Також, відповідачем на підставі даного акту направлено ОСОБА_1 лист від 17.08.2018 за №26/3554-18, яким ОСОБА_1 викликали на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 11.09.2018 по акту №060563 від 25.07.2018 (а.с. 42), що підтверджується списком №363 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 70-71). Вказаний лист позивач отримав 25.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому міститься підпис позивача (а.с. 42).
Таким чином, вказаний факт спростовує доводи позивача про те, що відповідач не повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №060563 від 25.07.2018 і що позивач не був повідомлений про такий розгляд.
Суд зазначає, що на підставі акту №060563 від 25.07.2018 відповідачем 11.09.2018 за виявлені порушення винесено постанову №046372, згідно якої до позивача застосовано фінансові санкції - адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн. (а.с. 16).
Вказана постанова №046372 на виконання п. 27 Порядку №1567 направлена відповідачем ОСОБА_1, який отримав її 22.09.2018, що підтверджується листом Укрпошти від 25.09.2018 за 21.1/125 (а.с. 18).
Таким чином, відповідачем не порушено процедуру повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення, а також в порядку, визначеному законодавством, винесено оскаржену постанову та направлено її позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, і як наслідок, жодних підстав для скасування постанови №046372 від 11.09.2018, - немає, оскільки вона винесена відповідно до норм чинного законодавства.
За таких обставин, суд вважає, що даний адміністративний позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспортіпро скасування постанови №046372 від 11.09.2018, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.