Справа №198/768/18
Провадження №1-кп/0198/76/18
27.11.18
27.11.18
року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр'ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження №12018040620000198 внесене в ЄРДР 26.09.2018 року за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м.Тернівка Дніпропетровської області, мешкає по АДРЕСА_1 , не одружений, не працює, із освітою 9 класів, засуджений:
1)01.04.2008 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.187 ч.2, 69, 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років, з іспитовим строком на три роки;
2)02.07.2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.309 ч.1, 71 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років один місяць.
Звільнений 26.11.2012 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 22 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 будучи засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, маючи не зняту і непогашену в установленому законом порядку судимість, знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності за таких обставин.
Так, 25 вересня 2018 року о 16:30 годин ОСОБА_4 , з метою отримання інформації щодо вартості послуг, зайшов у приміщення автомобільної мийки, розташованої по АДРЕСА_2 , де помітив зліва від входу сумку (барсетку), яка належала ОСОБА_5 , у середині котрої знаходилися кошти останнього у сумі 300 гривень.
ОСОБА_4 усвідомлюючи відсутність дієвого нагляду з боку власника за своїм майном, реалізуючи виникший умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, упевнившись в таємності своїх дій, сховав сумку (барсетку) з грошима у сумі 300 гривень, що належали ОСОБА_5 , під куртку вдягнуту на нього та доводячи кримінальне правопорушення до кінця таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав гроші у сумі 300 гривень, котрі зберігались у сумці та належали ОСОБА_5 .
З майном здобутим злочинним шляхом місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 злочином шкоду на суму 300 гривень.
Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч.2 ст.185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та дав покази про те, що 25.09.2018 року о 16:30 годин переслідуючи корисливий мотив таємно викрав з приміщення автомийки чуже майно - сумку з грошима у сумі 300 гривень.
Обставин вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті не спростовував.
Учасники судового провадження не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочину, викладених вище, їх не оспорювали, правильно розуміючи при цьому зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження не виникає.
Зізнавальні свідчення ОСОБА_4 суд знаходить такими, що відповідають об'єктивним обставинам. Вони надані послідовно, несуперечливо, добровільно. Суд вважає їх допустимими. Сумнівів у правдивості показів ОСОБА_4 у суду не виникає.
Беручи до уваги викладене, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, з урахуванням позитивної думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочину, оскільки вони ніким не оспорюються.
З урахуванням зазначеного вище суд вважає, що вина ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно доведена. Скоєне ОСОБА_4 підлягає кваліфікації за ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи покарання для ОСОБА_4 суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 скоїв злочин, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, раніше судимий. За відсутності обтяжуючих покарання обставин, пом'якшуючою суд для ОСОБА_4 визнав щире каяття.
Також слід зазначити, що ОСОБА_4 є суб'єктом злочину. Підстави вважати вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення у стані неосудності відсутні.
Суд приймає до відома також досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, відповідно до котрої ризик небезпеки ОСОБА_4 як для суспільства так і для окремих осіб оцінюється як середній, ризик вчинення повторних кримінальних правопорушень ОСОБА_4 оцінюється як високий. Виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного контролю.
Грунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, наявність пом'якшуючої покарання обставини і відсутність обтяжуючих покарання обставин та зважаючи на те, що ОСОБА_4 маючи не зняту і непогашену у законному порядку судимість, після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного за раніше вчинений злочин, знову скоїв умисне, корисливе кримінальне правопорушення, суд призначає покарання ОСОБА_4 в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі, оскільки приходить до переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_4 та попередженню вчинення ним і іншими особами нових злочинів.
Разом з тим, суд враховуючи тяжкість вчиненого злочину, розмір заподіяної злочином шкоди, особу винного, котрий у вчиненому щиро покаявся, відсутність обставин, що обтяжують покарання, результати досудової доповіді про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, те, що ОСОБА_4 вчинив злочин хоча і повторно, однак після сплину значного часу (близько шести років) після звільнення від покарання за раніше вчинений злочин, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання і застосовує до нього правила ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не поданий.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому за ч.2 ст.185 КК України обвинуваченні.
ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_4 на протязі дворічного іспитового строку зобов'язати повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід не обрано.
Речові докази - сумку (барсетку) чорного кольору, кошти у сумі 300 гривень, ключи у кількості семи штук, залишити потерпілому ОСОБА_5 , як власнику, забезпечивши зберігання речових доказів до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області.
Копію вироку вручити негайно прокурору, обвинуваченому, надіслати потерпілому.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1