21 листопада 2018 року м.Житомир справа № 240/4730/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Петренко О.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Ухвалою суду від 05.10.2018року позовну заяву прийнято розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що в лютому місяці 2018року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. За результатами розгляду вказаного клопотання була отримана відмова, викладена в листі від 23.03.2018року. Наведені у відповіді підстави для відмови, а саме неможливість використання вказаної земельної ділянки у зв'язку із її нераціональним розміщенням, є надуманими. Позивач вважає, що до свого клопотання долучив всі документи, а тому таку відмову вважає протиправною.
Представник Відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в судовому засідання проти позову заперечила і пояснила, що відмова в наданні Позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання вказаної земельної ділянки була прийнята правомірно. Крім того, представник Відповідача зазначила, що заява Позивача надійшла ще 06.02.2018року, а оскаржуване рішення прийнято 23.03.2018року. Вважає відсутність повноважень у суду втручатися в дискреційні повноваження Відповідача.
Заслухавши пояснення Позивача та представника Відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування на умовах оренди регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
Судом встановлено та визнається сторонами, що 06.02.2018року Позивач звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. До вказаного клопотання були долучені графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування та розмір земельної ділянки.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 23.03.2018року відмовило Позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, так як в ході розгляду звернення "були виявлені землі, які не можуть бути використані іншими власниками та землекористувачами у зв'язку з нераціональним розміщенням бажаної земельної ділянки". При цьому своє рішення Відповідач мотивував нормами Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року N 14.
Разом з тим, в даному листі взагалі не зазначається жодна конкретна підстава для відмови в задоволенні клопотання.
Таке рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає обставинам справи, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та прийняте не у спосіб, передбачений законом, з огляду на таке.
По-перше, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року N14, втратило чинність ще згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 8 листопада 2016 року N299.
З 15.11.2016року діяльність територіальних органів Держгеокадастру регламентована відповідними положеннями, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року N 333.
Одночасно суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 11.04.2018року у справі №806/2208/17 прямо зазначено, що "рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляються розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника".
По-друге, відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, Відповідач, як відповідний орган виконавчої влади відповідно до наданих повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова норма закріплена в частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.
Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України " Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).
При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа Відповідача від 23.03.2018року встановлено, що в ньому відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної Позивачем в своєму клопотанні від 06.02.2018року:
- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- вимогам генерального плану Андрушівського району;
- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цієї ж адміністративно-територіальної одиниці;
- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Інші доводи, викладені у відзиві на позов та в поясненнях представника Відповідача в судовому засіданні, про відсутність підстав для задоволення клопотання Позивача для надання дозволу на розробку проекту землеустрою судом не приймаються до уваги, так як вони не зазначені в оскаржуваній відмові.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана відмова, викладена в листі Відповідача від 23.03.2018року, в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним земельним законодавством, а тому є протиправною.
Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 2 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень статті 245 КАС України.
Повноваження адміністративного суду в разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 статті 245 КАС України, відповідно до якої, суд може прийняти, окрім іншого, постанову про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом визнається, що в силу вимог ч.3 ст.123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Тобто, спосіб захисту порушеного права Позивача несвоєчасним розглядом його звернення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою прямо передбачено законодавцем в даній правовій нормі і не потребує ухвалення додаткового судового рішення.
Судом встановлено і сторонами визнається, що за результатами розгляду звернення Позивача від 06.02.2018року Відповідачем ухвалено оскаржуване рішення лише 23.03.2018року, тобто в термін, що перевищує місячний строк з дня реєстрації такого клопотання.
В розумінні вимог ч.3 ст.123 Земельного кодексу України Позивач вправі самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомити Відповідача.
За таких підстав порушене право Позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено виключно шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Любимівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, викладену у листі від 23.03.2018року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 26 листопада 2018 року