Справа № 214/2070/18
2-а/214/134/18
Іменем України
26 листопада 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Хомініч С.В.,
секретар судового засідання Горбунова Л.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 214/2070/18
за позовною заявою ОСОБА_1
до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Головенка Андрія Володимировича
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу серії ВР №244790 від 17.03.2018, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 03.04.2018, в якій просила суд постанову серії ВР №244790 від 17.03.2018 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу - визнати незаконною та скасувати.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 17.03.2018 інспектором роти 1 батальйону 2 УПП в м. Кривий Ріг, ДПП лейтенантом поліції Головенко А.В. винесена постанова серії ВР № 244790 про притягнення її до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено штраф в розмірі 425 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки хоча її автомобіль і зупинявся, але постанова складалася інспектором без врахування її зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки, доказів правопорушення не надано, тобто факт порушення оснований на припущенні, що є порушенням закону. На підтвердження порушення ПДР України надав відеозапис зафіксований на невідому відеокамеру «Соні», з відеозапису неможливо встановити ні марки автомобіля ні його номерний знак, а ні особи, яка ним керує. Вона пояснювала інспектору, що не порушувала жодних правило, так як керувалась п. 8.11 цих правил, а саме, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху. Тому вона повернула праворуч та проїхала перехрестя, після чого була зупинена незрозумілим жестом, у темну пору доби патрульним поліції. Вважає дії, вчинені вказаним інспектором УПП протиправними і незаконними та просила, визнати незаконною вказану постанову і скасувати її.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, в порядку ст.47 КАС України 27.04.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.21-24), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх безпідставність. Свої заперечення мотивував тим, що під час патрулювання 17.03.2018 по пр. 200 річчя Кривого Рогу був помічений транспортний засіб Nissan JUKE д.н.з. НОМЕР_1, який здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України. Після виявлення порушення ПДР України, він зупинив автомобіль позивача, відрекомендувався відповідно до ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», повідомив причину зупинки та попрохав водія пред'явити водійське посвідчення та документи на транспортний засіб. Попередньо роз'яснивши ОСОБА_1 її процесуальні права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, він розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу - місці скоєння правопорушення, що не суперечить ч.6 ст.276 КУпАП, Рішенню Конституційного суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015 року та характеру здійснення провадження, яке є спрощеним. Будь-яких обмежень процесуальних прав водія з його боку не було. Вважає відеозапис здійснений на камеру «Соні» належним доказом скоєння правопорушення, оскільки він вчинений згідно ст. 31 Закону України» Про національну поліцію», яка дозволяє поліції застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. На переконання інспектора, розгляд справи ним проведено належним чином, об'єктивно, з наданням правової оцінки всім обставинам і наявним доказам, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Доказів зворотному позивач суду не надала.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін та інших учасників справи з урахуванням їх позиції та попередньо поданих заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд,-
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
17.03.2018 інспектором ПП Головенком А.В. винесено постанову серії ВР № 244790 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП у зв'язку з порушенням п.8.7.3 «е» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. в дохід держави (а.с. 4).
Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що 17.03.2018 о 19.17 годин в Дніпропетровській області, в м. Кривому Розі, про пр. 200 річчя Кривого Рогу, біля буд. 3, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan JUKE д.н.з. НОМЕР_1, здійснила проїзд регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофору, чим порушила п. 8.7.3 «е» ПДР України.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення інспектором ПП Головенком А.В. як уповноваженою посадовою особою органу поліції, що не суперечить ст.276 КУпАП, з попереднім роз'ясненням ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її процесуальних прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується підписом позивача в постанові про адміністративне правопорушення від 17.03.2018.
Разом з тим, оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, перевіряючи правомірність її винесення суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 8.1. ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з пунктом 8.7. ПДР України, світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» ПДР України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до підпункту 8.7.3 «ґ» ПДР України, жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом встановлено, що 17.03.2018 відповідачем, стосовно позивача, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 244790, якою її визнано винною за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
У постанові зазначено, що 17.03.2018 о 19 год. 17 хв. в Дніпропетровській області, в м. Кривому Розі, по пр. 200 річчя Кривого Рогу, біля буд. 3, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Nissan JUKE д.н.з. НОМЕР_1, здійснила проїзд регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофору, чим порушила п. 8.7.3 «е» ПДР України.
Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, посадовою особою не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи.
Постанова інспектора є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав: в даній постанові під час встановлення обставин для повного та всебічного розгляду справи, згідно з вимогами ст. ст. 251, 280 КУпАП у постанові немає даних чи були свідки правопорушення, дані цих осіб є відомостями, які мають зазначатися у постанові (сам характер порушення ПДР і його обставини, про які йде мова, говорить про неможливість його вчинення без свідків або доказів вище викладеного). У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних про свідків, грубо протирічить вищезазначеним нормам та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. В постанові навіть не вказано де та по якій вулиці міста рухався позивач, куди та звідки їхав, в якому напрямку перетнув перехрестя, тобто взагалі не зазначена об'єктивна сторона правопорушення в цій частині.
Як встановлено судом, будь-яких належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.
Суд досліджуючи відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, встановив, що на ньому не зафіксовано факт порушення позивачем вимог підпункту 8.7.3 «е» ПДР України, а лише зафіксований сам фак складання постанови (а.с. 25).
Досліджуючи відеозапис зафіксований на відеокамеру «Соні» наданий відповідачем суд встановив, що на ньому також не зафіксовано факт порушення позивачем вимог підпункту 8.7.3 «е» ПДР України, оскільки з вказаного відеозапису не можливо встановити, що саме автомобіль позивача рухався через відповідне перехрестя, з відеозапису неможливо встановити ні марки автомобіля ні його номерний знак, а ні особи, яка ним керує(а.с. 20).
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи наведене та відсутність інших доказів вини позивача, суд дійшов висновку, що правомірність прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не доведена.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За даних обставин заперечення, наведені відповідачем без їх доказового підтвердження, спростовуються обґрунтованою позицією позивача, котра в сукупності з наявними доказами, рядом сумнівів щодо доведеності її вини, які в силу ст.63 Конституції України тлумачаться на її користь, є свідченням недоведеності наявності в діях ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи сукупність викладених обставин та недоведеність правомірності винесення інспектором ПП Головенком А.В. постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 244790 від 17.03.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., недоведеність події вчинення позивачем правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених нею вимог та необхідність їх задоволення із скасуванням оскаржуваної нею постанови.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, звільненого від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Підстави, визначені ст.371 КАС України, для звернення судового рішення до негайного виконання, відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Головенка Андрія Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу серії ВР №244790 від 17.03.2018 - задовольнити.
Постанову серії ВР № 244790 від 17.03.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, винесену інспектором патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Головенком Андрієм Володимировичем - скасувати.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його ухвалення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: інспектор патрульної поліції роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Головенко Андрій Володимирович, РНОКПП 3321118255, адреса робочого місця: вул. Волгоградська, 11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Рішення суду складено та підписано 26.11.2018.
Суддя Хомініч С.В.