Рішення від 19.11.2018 по справі 213/1997/18

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1997/18

Номер провадження 2/213/1115/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Стаматової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судового засідання №14, в м. Кривому Розі, цивільну справу №213/1997/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради в особі відділу реєстрації місця проживання громадян про усунення перешкод у здійсненні права власності, за відсутності учасників процесу, -

встановив:

Позивач 04.07.2018 року звернулась до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3, предметом якої є предметом якої є усунення перешкод у здійсненні права власності на належний їй житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування вищезазначеним житловим будинком.

Як на підставу позову позивач посилається на те, що вона є власником вищезазначеного нерухомого майна. Відповідач є її племінником і зареєстрований у даному домоволодінні за згодою колишнього власника, але з моменту реєстрації (з липня 2008 року) і по теперішній час не проживає. Його місцезнаходження їй не відоме і будь-яких відомостей з ним щодо збереження за ним житлової площі між ними не існує. Через його реєстрацію, вона несе додаткові фінансові навантаження на утримання будинку та не може оформити субсидію.

10.07.2018 року судом направлено запит щодо доступу до персональних даних, на підставі ч.6 ст.187 ЦПК України, з метою отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, відповідь на який отримано 02.08.2018 року. Відповідно до наданої відповіді відповідач дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.13/.

Згідно з частиною 1 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання позивач викликалась, але не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення /а.с.35/.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України /а.с.24,34/, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Представник третьої особи у судове засідання викликався, але не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач, яка заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності /у відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України/, не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалась.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є власником будинку №3 вулиці Айвазовського в м. Кривому Розі, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 48,5 кв.м. /а.с.6,7/.

Відповідно до довідки №40 від 12.06.2018 року та відомостей Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради позивач та відповідач зареєстровані за вищезазначеною адресою /а.с.8,12,13/. Відповідач є племінником позивача і з липня 2008 року в будинку не проживає /а.с.9/.

Таким чином, спір між сторонами стосується реєстрації місця проживання відповідача в житловому будинку, який належить позивачу на праві власності.

За встановлених судом фактичних обставин спір підлягає вирішенню з підстав статей 383 та 391 ЦК України.

Відповідач, залишаючись зареєстрованим у будинку позивача, створює їй перешкоди у користуванні власністю, чим об'єктивно порушуються її права - вона має складнощі з оформленням субсидії.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою житлового приміщення, яке належить позивачу, не проживає 10 років, його місце перебування невідомо.

З урахуванням вищевикладеного суд знаходить, що вимога позивача стосовно усунення їй перешкоди у здійсненні права власності на належний житловий будинок, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 704,80 грн. /а.с.2/.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 71, 72, 163 ЖК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за цією ж адресою, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_3, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, місце фактичного проживання не відомо, РНОКПП та номер і серія паспорта під час розгляду справи судом не встановлені.

Третя особа - Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пр. Південний, 1, код ЄДРПОУ 04052548.

Дата складення повного судового рішення - 19 листопада 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Попов.

Попередній документ
78118751
Наступний документ
78118753
Інформація про рішення:
№ рішення: 78118752
№ справи: 213/1997/18
Дата рішення: 19.11.2018
Дата публікації: 30.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням