про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
19 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 260/1220/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Закарпатській області від 01.10.2018р. №184, припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 04.10.2018р. №ЗК513/216/АВ/П, постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018р. за № ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правову допомогу за подання позовної заяви.
Разом із позовною заяву, позивачем, було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018р. за № ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218, припису Управління Держпраці у Закарпатській області від 04.10.2018р. №ЗК513/216/АВ/П, заборонити Управлінню Держпраці в Закарпатській області вчиняти дії, щодо стягнення штрафу за постановою від 23.10.2018р. за № ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218.
Заява обґрунтована тим, що на думку позивача, наказ від 01.10.2018р. №184, припис про усунення виявлених порушень від 04.10.2018р. №ЗК513/216/АВ/П, постанова про накладання штрафу від 23.10.2018р. за № ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218 прийняті необґрунтовано та не на підставі чинного законодавства, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття і порушує майнові права позивача.
Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити розгляд спору і зробить неможливим відновлення порушених прав власності позивача, які гарантуються Конституцією України.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень.
Зупинення дії постанови управління Держпраці у Закарпатській області 23.10.2018р. за № ЗК513/216/АВ-ТД-ФС-218 та припису Управління Держпраці у Закарпатській області від 04.10.2018р. №ЗК513/216/АВ/П, що є предметом оскарження у адміністративному позові, який був поданий одночасно із заявою про забезпечення позову, за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Крім того, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На переконання суду, подання адміністративного позову предметом якого є визнання протиправним та скасування постанови не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя П.П. Микуляк