Справа № 200/16226/18
Провадження №2-з/200/176/18
про забезпечення позову
27 листопада 2018 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсною довіреності, договору купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.09.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду на 22.02.2018 року.
12.11.2018 року позивач подав до суду уточнений позов. Разом з уточненим позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме мано, нотаріусам, іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на квартиру (реєстраційний номер майно - 1187529712101, загальна площа 78,6 кв.м.), що знаходиться за адресою м, Дніпро, вул. Мечникова, 7/22, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3.
В обґрунтування заяви посилається на те, що предметом спору є визнання недійсною довіреності, на підставі якої було укладено договір купівлі-продажу квартири, який також оскаржує позивач, та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Спірна квартира вже неодноразово була відчуження на користь третіх осіб, тому позивач вважає, що злочинні дії відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким на теперішній час зареєстрована квартира, свідчать про майбутні посягання на предмет спору, у зв'язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову безпосередньо призведе у майбутньому до неможливості виконання судового рішення.
Частиною 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, перелік яких не є вичерпним.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову є оскарження позивачем набуття відповідачами права власності на квартиру, що знаходиться за адресою м, Дніпро, вул. Мечникова, 7/22 та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у разі відчуження спірного майна, яке є предметом спору, третім особам, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Заходи зустрічного забезпечення позову у вказаній справі не підлягають застосуванню, оскільки підстави, зазначені в ч.3 ст.154 ЦПК України відносно позивача відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1-18,149-150,153,154,157,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсною довіреності, договору купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, (реєстраційний номер майно - 1187529712101, загальна площа 78,6 кв.м.).
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме мано, нотаріусам, іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майно - 1187529712101, загальна площа 78,6 кв.м.), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред'явлення ухвали до виконання 3 рік, до 27.11.2021 року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також подальшому розгляду справи.
Пунктом 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.Ю. Єлісєєва