26 листопада 2018 року Справа № 0440/6045/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірма "Алтей" до Департаменту адмністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне науково-виробниче підприємство фірма «Алтей» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпровської області, просив суд визнати протиправними рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської рада, Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року №42339994 про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності на будівлі та споруди що знаходяться по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровської області виконати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2010 року справа №2-300/10.
В обґрунтовування свого позову зазначив, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2010 року справа №2-300/10 визнано недійсним договір купівлі продажу будівель та споруд розташованих за адресою АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3; витребувати у ОСОБА_3 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою, АДРЕСА_1, та передати ПНВП фірмі «Алтей» в особі директора ОСОБА_4 У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача для проведення державної реєстрації прав на підставі вказаного рішення суду, однак, рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності від 01 серпня 2018 року є протиправним, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому виконанню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року після відкриття провадження позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 12 листопада 2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 26 листопада 2018 року.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, своїм правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року позов Приватного науково-виробничого підприємства фірма «Алтей» задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 23 жовтня 2006 року між Приватним науково-виробниче підприємством фірмою «Алтей», в особі Скорікова Олександра Володимировича, та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Чижиком О.С., зареєстровано в реєстрі №3876; визнано недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд на території Гаражного кооперативу «Віраж», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 укладений 26 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чижиком О.С. зареєстровано в реєстрі №4734; витребувати у ОСОБА_3 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та передати Приватному науково-виробничому підприємству фірмі «Алтей», в особі ОСОБА_4; скасувати державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказане рішення суду набрало законної сили 05 липня 2010 року.
26 липня 2018 року Приватне науково-виробниче підприємство фірмі «Алтей», в особі ОСОБА_4 звернулося до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області із вказаним рішенням для проведення державної реєстрації.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Коноваленко А.В. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року відмовлене у державній реєстрації прав власності з посиланням на наявність арешту (а.с. 14).
Не погодившись із вказаним рішенням державного реєстратора позивача звернувся з адміністративним позовом.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Частинами 1,2 ст.18 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав здійснюється у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 01 липня 2004 року та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року.
Згідно ч.3 ст.10 вказаного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Порядок проведення державної реєстрації передбачений ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», так згідно ч.1 вказаної статті передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Відповідно до ч.2 вказаної статті передбачено, що Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п.23 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
У ч.1 ст.24 Закону України №1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Відповідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача, що під час проведення державної реєстрації прав, встановив наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме під час перевірки відомостей реєстрів наявність арешту.
У той же час п.1 ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини 1 цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відтак, відповідачем не доведено наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, передбачених ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності за Приватним науково-виробничим підприємством фірма «Алтей» на об'єкт нерухомого майна, а саме на будівлі та споруди що знаходяться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15711559).
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
При прийнятті Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42339994 від 01.08.2018 року відповідачем не з'ясовано зміст заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2010 року справа №2-300/10, що призводить до порушення вимог ст.41 Конституції України, а також в своєму рішенні не зазначив, на підставі якого пункту та частини ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняв оскаржуване рішення.
Таким чином, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42339994 від 01.08.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Під час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які спростовують встановлені судом під обставини у даній справі.
Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
Пунктом 9 частини 1 статті 27 3акону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно п.67 вказаного Порядку, для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.
Документи, надані позивачем для державної реєстрації права власності містили всі необхідні вихідні данні, отже для поновлення прав та захисту інтересів позивача на думку суду, буде достатньо зобов'язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію речових прав (права власності) Приватний науково-виробничого підприємства фірма «Алтей» на нерухоме майно: на будівлі та споруди що знаходяться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15711559) на підставі заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42339994 від 01.08.2018 року відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався та доказів правомірності свого рішення не надав, а відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним) - визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42339994 від 01.08.2018року, і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву Приватного науково-виробничого підприємства фірма «Алтей» про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно: на будівлі та споруди що знаходяться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15711559) на підставі заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 8-11, 73,74,77,90,139,241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Приватного науково-виробничого підприємства фірма «Алтей» до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області про визнання рішення протиправним - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42339994 від 01.08.2018 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області.
Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію речових прав Приватного науково-виробничого підприємства фірма «Алтей» на нерухоме майно: на будівлі та споруди що знаходяться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15711559) на підставі заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2010 року.
Стягнути з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ- 40392181) на користь Приватного науково-виробничого підприємства фірма «Алтей» (ЄДРПОУ-19430909 ) судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп. ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев