Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 листопада 2018 р. Справа№0540/9411/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 яка діє на підставі нотаріальної довіреності в інтересах ОСОБА_2 (85300, АДРЕСА_1) до Покровської міської ради Донецької області (85300, Донецька область, пл. Шибанкова, 11) про визнання дії Покровської міської ради Донецької області такими, що порушують права ОСОБА_2 та зобов'язати Покровську міську раду в особі центру по наданню адміністративних послуг зняти її з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з переміною місця проживання.
ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріальної довіреності в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської ради Донецької області про визнання дій відповідача такими що порушують права ОСОБА_2 та зобов'язання Покровської міської ради в особі центру по наданню адміністративних послуг зняти її з реєстрації місця проживання у зв'язку з переміною місця проживання.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1, посилається на те, що їм та ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва НОМЕР_1 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26 квітня 2001 року, виданого Державним комунальним підприємством «Управління міського господарства» м. Красноармійськ належить квартира за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_1, зазначила, що у зв'язку зі зміною свого постійного місця проживання ОСОБА_2 була вимушена виїхати з постійного місця проживання до іншого в м. Новочеркаськ Ростовської області ( Російська Федерація) де і проживає на даний час.
Так як донька не проживає значний час в квартирі, але на неї нараховуються комунальні платежі, ОСОБА_1 не може отримати житлову субсидію, що порушує законні права інших мешканців квартири.
Коли ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі нотаріальної довіреності, звернулася до адміністративного центру з питанням про зняття її ОСОБА_2 з реєстрації, то їй головним спеціалістом сектору реєстрації місця проживання фізичних осіб було відмовлено з тих підстав, що згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 вона повинна надати разом із заявою про зняття з реєстрації з місця проживання особа документ до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації, паспорт особи, якій їй сам потрібен.
Позивач вважає таку відмову Центру надання адміністративних послуг Покровської міської ради в знятті з реєстрації її доньки ОСОБА_2 незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач, до суду з'явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника , позовні вимоги підтримує.
Відповідач до судового засідання не з'явився через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що представник позивача звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та не надала паспорт громадянина України. Відповідач вказує на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 207 від 02.03.2016 року "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" для знаття з реєстрації місця проживання особи необхідно надати паспорт громадянина України або інший документ, передбачений п. 9 Правил реєстрації місця проживання, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання, заяву особи або її представника, документ, що посвідчує особу представника, документ, що підтверджує повноваження особи, як представника (п. 26 Правил реєстрації місця проживання).
Відповідач звернув увагу суду, що у позовній заяві позивач обґрунтовує неможливість надання паспорта оскільки, ОСОБА_2 проживає у іншій державі і позивачем надана копія нотаріальної довіреності , де зазначено, що ОСОБА_2 є громадянкою Росії та має паспорт громадянина Російської Федерації.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22 жовтня 2018 року.
З 22 жовтня 2018 року розгляд справи був відкладений на 20 листопада 2018 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва НОМЕР_1 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26 квітня 2001 року, виданого Державним комунальним підприємством «Управління міського господарства» м. Красноармійськ належить квартира за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідки від 11.09.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_1 разом зі своєю сім'єю у складі 4 чоловік (а.с.7).
Відповідно до Акту складеного сусідами (а.с. 11), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично не проживає, а проживає в Росії.
ОСОБА_2 видана Довіреність від 01.09.2018 року (бланк № 61АА6120116), яка посвідчена нотаріусом нотаріального округу Новочеркаського нотаріального округу Ростовської області Рудас Анатолієм Марковичем, зареєстрована в реєстрі за № 61/163-н/61-2018-6-624 від 22.06.2018 року, (а.с. 12) у місті Новочеркаськ Ростовської області, Російська Федерація, відповідно до якої вона вповноважує ОСОБА_1 бути її представником з питання зняття з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою з правом отримання та подання від її імені заяв, клопотань, довідок, посвідчень та інших документів, сплачувати збори, мито, поставити штамп в паспорті та інші документах про зняття з реєстраційного обліку та реєстрації, з правом отримання листа вибуття та інших необхідних документів, розписуватися за нього та виконувати усі дії, пов'язані з виконання даного доручення. Довіреність видана строком на один рік з забороною передоручення (а.с. 12)
Представником позивача до відповідача була надана заява про зняття з реєстрації місця проживання (а.с. 10). Однак, 10.09.2018 року посадовою особою сектору реєстрації місця проживання фізичних осіб ЦНАП м. Покровськ у знятті з реєстрації місця проживання було відмовлено з огляду що згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207. Разом із заявою про зняття з реєстрації з місця проживання особа подає документ до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації (документ відсутній- а.с. 10 зворотній бік).
Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням про відмову у знятті з реєстрації місця проживання, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Статтею 33 Конституції України передбачено , що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Питання реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання осіб врегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-VI (далі по тексту - Закон № 1382) та Постановою Кабміну "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" від 02 березня 2016 року № 207 (далі по тексту - Правила № 207).
Згідно ст. 2 Закону № 1382 громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації (ст. 7 Закону № 1382).
Орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 11 Закону № 1382).
Відповідно до п. 6 Правил № 207 у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.
Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги". Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання (п. 8 Правил № 207).
Таким чином, законодавець передбачив можливість звернення осіб до відповідного суб'єкта владних повноважень для зняття з реєстрації місця проживання через своїх представників, за умови наявності довіреності, якою представники уповноважуються на здійснення відповідних дій.
Як вже встановлено судом, при зверненні до відповідача із заявою про зняття позивача з реєстрації місця проживання, представник позивача надав органу державної влади завірену довіреність з українським перекладом, якою підтвердив своє право на представлення його інтересів при вирішенні відповідного питання.
Згідно п. 26 Правил № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
1) заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
3) свідоцтва про смерть;
4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5) інших документів, які свідчать про припинення:
6) підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);
7) підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);
8) підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Разом із заявою особа подає:
1) документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору;
2) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
1) документ, що посвідчує особу представника;
2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Наведене кореспондується із положеннями статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 (п. 9 Правил № 207).
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону (абз. 2 ст. 7 Закону № 1382).
Пунктом 11 Правил № 207 визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що для зняття з реєстрації з місця проживання, крім паспорта можуть подаватися інші документи, передбачені п. 9 Правил № 207, до яких вносяться відповідні відомості.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у знятті її доньки ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання, оскільки при подачі відповідної заяви не надано документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання особа, а саме паспорту громадянина України.
Суд враховує посилання позивача на те, що він не має змоги надати відповідачу паспорт громадянки України ОСОБА_2, так як остання не проживає на території України, та доходить висновку про те, що право позивача на зняття з реєстрації місця проживання за відповідною адресою, яке визначене приписами ст. 7 Закону № 1382 та конституційне право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, не можуть обмежуватись відмовою суб'єкта владних повноважень у відповідному знятті з реєстрації із посиланням на неподання паспорта громадянина України, оскільки наведений документ лише входить до переліку документів, до яких можуть вноситись відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації, при цьому, його неподання не являється безумовною підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання.
Таким чином, суд вважає відмову відповідача у знятті ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання необґрунтованою.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач довів протиправність оскаржуваного рішення.
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що згідно змісту ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 160, 245 КАС України, наявної правової позиції Верховного Суду України (справа № 21-87а13 від 21 травня 2013 року), обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, відповідає вимогам закону. Відсутність у суб'єкта владних повноважень вибору на вчинення декількох юридично допустимих для позивача позитивних рішень свідчить про те, що винесення в даному випадку судом конкретного змісту рішення, яке виключає подальші можливі протиправні рішення, дії чи бездіяльність такого суб'єкта, не можна вважати втручанням в його дискреційні повноваження.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріальної довіреності в інтересах ОСОБА_2 до Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг Покровської міської ради про визнання дії щодо відмови в знятті з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Новочеркаськ, Промислового району Ростовської області, за адресою: АДРЕСА_1 такими, що порушують права ОСОБА_2, зобов'язання Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач за законом звільнений від сплати судового збору, отже в межах даної справи судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріальної довіреності в інтересах ОСОБА_2 до Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг Покровської міської ради про визнання дії щодо відмови в знятті з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Новочеркаськ, Промислового району Ростовської області, за адресою: АДРЕСА_1 такими, що порушують права ОСОБА_2, зобов'язання Покровської міської ради в особі Центру надання адміністративних послуг зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1- задовольнити повністю.
Визнати дії Сектору реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Покровської міської ради щодо відмови в знятті з реєстрації ОСОБА_2 такими, що порушають її права.
Зобов'язати Покровську міську раду в особі Центру надання адміністративних послуг провести реєстрацію зняття з реєстрації місця проживання: ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кониченко О.М.