ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/12556/18
Провадження № 1-кс/201/7228/2018
20 листопад 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
з секретарем
судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
перекладача - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018040650002886 від 18.11.2018 року клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фкіх-Бен-Салах королівства Марокко, громадянина Марокко, не одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, який навчається на 2 курсі денної форми навчання на факультеті стоматології Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», раніше не судимого, із неповною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 18.11.2018 приблизно о 01:50 год. у громадянина ОСОБА_8 , який знаходився на вулиці біля кафе «Омар Хайям» за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 9а виник раптовий умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень раніше знайомому йому громадянину ОСОБА_9 .
Так знаходячись біля входу в кафе «Омар Хайям» між ОСОБА_7 і ОСОБА_10 виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті в ході якого гр. ОСОБА_11 діючи умисно, реалізовуючи свій раптово виниклий умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що його дії є небезпечними для життя ОСОБА_12 в момент заподіяння, тримаючи в своїй правій руці скляний келих, наніс гр. ОСОБА_12 один удар в область голови, тим самим завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2-го ступеня.
Умисні дії ОСОБА_7 , які виразилися в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фкіх-Бен-Салах Марокко, громадянина Марокко, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_7 , 09.07.1998 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме: в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_7 тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України матеріали, що мають значення для вирішення клопотання, приходить до наступного.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При вирішенні даного клопотання суд виходить з того, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У даній справі суд приходить до висновку про те, що слідчим та прокурором належними та достатніми доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор. До такого висновку суд приходить з врахуванням наданих слідчим та прокурором доказів, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри, що безпосередньо підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: копією повідомлення про підозру, копією протоколу допиту потерпілого та інше.
Ураховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, вона може бути застосована тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
Положення КПК України, зокрема ст. 132, 176, покладають на слідчого та прокурора тягар доказування необхідності застосування запобіжного заходу. Так з ч. 2 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання щодо тримання особи під вартою діє презумпція на користь звільнення. При цьому тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою покладається саме на державу, в даному випадку слідчого та прокурора. Будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою залишається сумнів, мають тлумачитись на користь звільнення. Розподіл тягаря доведення надає судді можливість вирішити питання про звільнення обвинувачуваної або підозрюваної особи, якщо обвинувачення не надало доказів, достатніх, щоб переконати суддю у необхідності тримання під вартою. Таким чином, якщо обвинувачення не впоралося із тягарем доведення, презумпція на користь звільнення стає достатньою підставою для звільнення, яка не потребує додаткового обґрунтування.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання, в тому числі, таким спробам, як: п.1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; п.3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; п.4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; п.5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно вимог ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оцінюючи клопотання та надані докази в частині недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні суд приходить до висновку про те, що дані обставини не були підтверджені слідчим та прокурором належними та достатніми доказами. Так судом встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, навчається на денній формі навчання на другому курсі медичної академії, визнає свою вину та всіма шляхами намагається виправити свою провину та допомогти слідству якомога скоріше завершити досудове розслідування кримінального провадження № 12018040650002886, що також свідчить про відсутність намірів підозрюваного переховуватись від органу слідства та суду чи будь-яким іншим чином перешкоджати органу досудового розслідування.
Вищевказане у своїй сукупності свідчить про необхідність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів. При цьому суд враховує, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного.
Оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, а також враховуючи, що підозрюваний провину визнає, допомагає слідству якомога скоріше завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018040650002886, має наміри відшкодувати потерпілому матеріальну та моральну шкоди, які були завдані кримінальним правопорушенням, суд вважає, що до підозрюваного слід застосувати більш м'який вид запобіжного заходу, а саме домашній арешт в нічний час доби, який буде співрозмірним та достатнім для забезпечення належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків під час розслідування кримінального провадження.
Крім того, суд, обираючи до підозрюваного саме такий запобіжний захід, вважає необхідним покласти на нього низку процесуальних обов'язків.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
Клопотання - задовольнити частково.
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 19 січня 2019 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки:
1) Прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду.
2) Не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4) Не залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1