26 листопада 2018 року Справа № 160/8787/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Енергосистема» про стягнення заборгованості, -
22.11.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з позовом до Приватного підприємства «Енергосистема», в якому просить суд:
- стягнути з Приватного підприємства «Енергосистема» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період липень - вересень 2018 року на загальну суму 1781,43 грн. на р/р 25605303013174, відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО - 305482, код ЄДРПОУ - 21910427.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відтак, вивчивши подану позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач), суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме:
- в порушення ч. 2 ст. 160 КАС України позивач не надав суду доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 першого заступника начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, якою підписана позовна заява;
- в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивач не надав суду документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі;
- в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач на підтвердження викладених у позові обставин не додав до позовної заяви всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а саме: не додав розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідності покриття Приватним підприємством «Енергосистема» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період липень - вересень 2018 року за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України на загальну суму 1781,43 грн., а також не додав доказів направлення зазначених розрахунків Приватному підприємству «Енергосистема», як і доказів їх отримання останнім.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 160, ч. 3, ч. 4 ст. 161 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Згідно з п. 5.27 вказаної системи, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.
Суд зазначає, що у позовній заяві ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не вказано підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору за ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які надають суду правові підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору, не надає відповідних доказів. Крім того, позивач не є тією особою, яка відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», має пільги щодо сплати судового збору.
Відтак, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Також суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище.
Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність у суду правових підстав для звільнення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від сплати судового збору, як і не надав суду доказів на підтвердження його неспроможності як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір.
При цьому суд, вивчивши позовні вимоги ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначає, що такі мають майновий характер, бо їх вирішення в подальшому вплине на склад майна позивача. Тому, враховуючи, що ціна позову становить 1781,43 грн., а ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2018 року - 1762,00 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1762 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 899998, рахунок отримувача - № 34316206084014, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Тому позивачу при поданні заяви про усунення недоліків необхідно врахувати норми ст. 160, ст. 161 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Енергосистема» про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- належним чином завірених копій наказів про призначення на посаду першого заступника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та про розподіл обов'язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Чечелівському районі м. Дніпра;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Рахунок отримувача: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
Банк отримувача: Казначейство України;
МФО: 899998;
- оригіналів або належним чином завірених копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідності покриття Приватним підприємством «Енергосистема» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період липень - вересень 2018 року за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України на загальну суму 1781,43 грн., а також доказів направлення зазначених розрахунків Приватному підприємству «Енергосистема», доказів їх отримання останнім.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька