Справа № 199/7395/18
(2/199/2914/18)
Іменем України
20 листопада 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування збитків за самовільне підключення електроустановок споживача до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку поза приладом обліку після відключення на суму 10764,81 грн. в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 21.08.2003 року між сторонами укладено договір про користування електричною енергією № 7049100. Під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок у відповідача за адресою: АДРЕСА_1, що проводилась 31.01.2018 року позивачем було виявлено самовільне підключення електроустановок споживача до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку поза приладом обліку після відключення. Даний факт було зафіксовано Актом про порушення № Н 137845 від 31.01.2018 року та один примірник акту вручено відповідачу під підпис. 20.02.2018 року, без присутності відповідача, відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення та складено протокол № 15/18 та прийнято рішення провести нарахування в сумі 10764,81 грн. Протокол комісії та розрахунок по акту направлено відповідачу поштою. 12.07.2018 року на адресу відповідача було направлено досудову претензію за актом про порушення на суму 10764,81 грн. однак на момент подання до суду позовної заяви сума збитків позивачу не відшкодована.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. У поданій суду заяві просив справу розглядати без його присутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, відзив не подавала, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 - 289 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Дослідивши вимоги позовної заяви, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в сукупності суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Судом встановлено, що відповідач є споживачем електричної енергії , яку постачає позивач.
31 січня 2018 року працівниками позивача було проведено перевірку використання електричної енергії у споживача ОСОБА_1 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 та виявлено порушення ст. 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику», а також п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення до електричної мережі поза приладом обліку відкритим способом з метою безоблікового споживання електроенергії, після відключення від електричної мережі, про що було складено акт про порушення Н № 137845, який споживач ОСОБА_1 отримала під підпис.
20.02.2018 року без присутності відповідача, відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення та складено протокол № 15/18 та прийнято рішення провести нарахування в сумі 10764,81 грн. Протокол комісії та розрахунок по акту направлено відповідачу поштою. 12.07.2018 року на адресу відповідача було направлено досудову претензію за актом про порушення на суму 10764,81 грн. однак на момент подання до суду позовної заяви сума збитків позивачу не відшкодована.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про електроенергетику», споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору, ПКЕЕН та чинного законодавства.
Відповідно до п.42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.
Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.
Відповідно до ст.77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику».
Відповідно до п.53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. Такі ж положення визначені п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ N 28 від 31.07.1996 року (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) та п 4.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ N 562 від 04.05.2006 року (далі Методики).
Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ N 28 від 31.07.1996 року, відповідач зобов'язується забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати безперешкодний доступ представникам електропостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або до іншого об'єкту для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки, для здійснення заходів передбачених Правилами, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них, своєчасно виконувати обґрунтовані вимоги постачальника електроенергії та вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.
Пунктом 6.40 Правил визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562.
Згідно наданого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків по акту № №Н137845 від 31 січня 2018 року загальна сума заборгованості складає 10764,81 грн.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки споживач несе відповідальність за порушення ПКЕЕН, належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву до суду та доказів на його підтвердження, не надала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а сума збитків, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 10764,81 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (місто Дніпро, вулиця Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034) вартість спричинених збитків за актом про порушення від 31.01.2018 року № Н 137845 у розмірі 10764,81 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору у розмірі 1762 ,00 грн., а всього 12526 (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять шість) гривень 81 копійку
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя