Справа № 161/15561/18
Провадження № 2/161/4015/18
31 жовтня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.
з участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про виділення в натурі частки із спільної часткової власності,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником частини будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вказує, що її частка, яка становить 50/100, складається з частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами.
Власником іншої частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, відповідно у частці 50/100 є ОСОБА_2
Позивач зазначає, що за взаємною згодою була проведена будівельно-технічна експертиза. Згідно висновку №308/5 від 11.07.2018 року, експертом запропоновано наступний варіант: першому співвласнику (ОСОБА_2) виділити приміщення згідно плану 1-1, 1-2, 1-3, 1-4,1-5,1-6,1-7,1-8,1-9,1-10,1-11,1-12 загальною площею 134,1 кв.м., сходи (а1), балкон (а2), 412/1000 частин сараю-літньої кухні (Б-1) ( літня кухня), що буде становити 51 /100 частину всього будинковолодіння. Другому співвласнику ( ОСОБА_1) запропоновано виділити приміщення 2-1,2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11 загальною площею 125, 6 кв.м., 588 частин сараю-літньої кухні (Б-1) (сарай), що становитиме 49/100 частин будинку. Дані приміщення є ізольованими та мають окремі входи в свої частини будинку. Фактичні долі співвласників становитимуть: ОСОБА_1 - 49/100 частин, ОСОБА_2 - 51/100 частина, відступ від ідеальної частки - 18357, 24 грн. Також запропонованим експертом варіантом розподілу передбачено проведення переобладнань і будівельних робіт, зокрема, двом співвласникам слід влаштувати автономні інженерні мережі, першому співвласнику (ОСОБА_2) - переобладнати приміщення 1-7 в кухню-вітальню.
Такий варіант розподілу обома співвласниками погоджено та обох влаштовує, оскільки фактично саме так і сформовано порядок користування будинком, який належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу по справі.
На підставі викладеного просила суд поділити житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між співвласниками і виділити ОСОБА_1 у власність:приміщення згідно плану 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11 загальною площею 125, 6 кв.м., 588/1000 частин сараю-літньої кухні (Б-1) (сарай), що становитиме 49/100 частин будинковолодіння; виділити відповідачу ОСОБА_2 у власність приміщення згідно плану 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1- 11, 1-12 загальною площею 134,1 кв.м., сходи (а1), балкон (а2), 412/1000 частин сараю-літньої кухні (Б-1) (літня кухня), що буде становити 51/100 частину всього будинковолодіння.
Позивач ОСОБА_1 на адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 на адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені докази в справі, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позов підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини будинку за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2003 року (а.с. 5), витягом КП «ВОБТІ» №343446543 про державну реєстрацію прав, частка позивача становить 50/100 (а.с.7)
Власником іншої частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, відповідно у частці 50/100 є ОСОБА_2
Частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Згідно п. 6 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру); виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 03 квітня 2013 року, справа № 6-12цс13.
Технічна можливість поділу спірного будинковолодіння відповідно до часток співвласників встановлена висновком будівельно-технічної експертизи № 308/5 від 11.07.2018 року (а.с. 10-30).
З даного висновку вбачається, щорозподіл в натурі будинковолодіння по АДРЕСА_1 в частках 1/2 та 1/2 частин будинковолодіння з метою обладнання окремих ізольованих квартир можливий за умови виконання запропонованого експертом переобладнання житлового будинку. Зокрема, експертом запропоновано наступний варіант: першому співвласнику (ОСОБА_2) виділити приміщення згідно плану 1-1, 1-2, 1-3, 1-4,1-5,1-6,1-7,1-8,1-9, 1-10, 1-11, 1-12 загальною площею 134,1 кв.м., сходи (а1), балкон (а2), 412/1000 частин сараю-літньої кухні (Б-1) (літня кухня), що буде становити 51 /100 частину всього будинковолодіння. Другому співвласнику ( ОСОБА_1) запропоновано виділити приміщення 2-1,2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11 загальною площею 125, 6 кв.м., 588 частин сараю-літньої кухні (Б-1) ( сарай), що становитиме 49/100 частин будинку. Дані приміщення є ізольованими та мають окремі входи в свої частини будинку. Фактичні долі співвласників становитимуть: ОСОБА_1 - 49/100 частин, ОСОБА_2 - 51/100 частина, відступ від ідеальної частки - 18357,24 грн. Також запропонованим експертом варіантом розподілу передбачено проведення переобладнань і будівельних робіт, зокрема, двом співвласникам слід влаштувати автономні інженерні мережі, першому співвласнику (ОСОБА_2) - переобладнати приміщення 1-7 в кухню-вітальню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК).
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, врахувавши ту обставину, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, сторонами погоджено в добровільному порядку сплату грошової компенсації від відхилення від вартості, яка приходить на ідеальні частки будинковолодіння, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 82, 263, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Поділити житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між співвласниками, а саме:
-виділити ОСОБА_1 у власність:приміщення згідно плану 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11 загальною площею 125, 6 кв.м., 588/1000 частин сараю-літньої кухні (Б-1) ( сарай), що становитиме 49/100 частин будинковолодіння;
-виділити відповідачу ОСОБА_2 у власність приміщення згідно плану 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1- 11, 1-12 загальною площею 134,1 кв.м., сходи (а1), балкон (а2), 412/1000 частин сараю-літньої кухні (Б-1) (літня кухня), що буде становити 51/100 частину всього будинковолодіння.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук