83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.02.10 р. Справа № 31/55-63
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Ясинуватської міської ради м.Ясинувата
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування” м.Ясинувата
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області, м. Донецьк
про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею по 0,0009 га кожна, що знаходяться за адресою: м. Ясинувата по вул. Заводській в районі магазину „України” та по вул. Некрасова, в районі будинку № 13 шляхом демонтажу торгівельних кіосків та привести її у придатний для використання стан за призначенням
При участі представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
Позивач, Ясинуватська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування” м. Ясинувата про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею по 0,0009 га кожна, що знаходяться за адресою: м. Яснувата по вул. Заводській в районі магазину „України” та по вул. Некрасова, в районі будинку № 13 шляхом демонтажу торгівельних кіосків та привести її у придатний для використання стан за призначенням.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2009р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем самовільно використовується земельні ділянки для розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності: площею 0,0009 га по вул. Заводській у м. Ясинувата та площею 0,0009 га по вул. Некрасова у м. Ясинувата.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 06.08.1995 року відповідачем отримано у власність ряд об'єктів нерухомого майна, у тому числі кіоски з ремонту взуття за адресами: вул. Некрасова, 13 та кв. 102 у м. Ясинувата; відповідачем з належними службами було погоджено місце розташування наведених об'єктів. Відповідачем зазначено, що він, на виконання ст. 124 Земельного кодексу України, неодноразово звертався до позивача з клопотанням прийняти участь у аукціоні з метою або орендувати, або викупити спірні земельні ділянки, проте, такі клопотання були залишені без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 20.02.2008 року № 89 було зобов'язано відповідача, в строк до 20.03.2008 року демонтувати та вивезти самовільно встановлені малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності - торгівельні кіоски, звільнити та передати міській раді у встановленому порядку земельні ділянки площею 0,0016 га по вул. Заводській та площею 0,0016 га по вул. Некрасова.
20.03.2008 року комісією у складі начальника та головного спеціаліста відділу архітектури та градобудівництва Ясинуватської міської ради здійснено обстеження земельних ділянок площею 0,0016 га кожна, що розташовані за адресами: вул. Некрасова, на північ житлового будинку № 13; вул. Заводська, на схід від магазину „Україна”, про що складені відповідні акти обстеження земельних ділянок. Обстеженням встановлено, та в актах перевірки зафіксовано, що на час обстеження на наведених земельних ділянках знаходились самовільно встановлені кіоски, у яких здійснюється ремонт взуття.
Як вбачається з клопотання Начальника Центрального регіонального відділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області від 23.06.2009 року № 02-13-690, поданого на ім'я Ясинуватського міського голови, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Ясинуватської міської ради встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,0009 га по вул. Заводська в районі магазину „Україна” для встановлення кіоску з ремонту взуття, дана земельна ділянка використовується в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, без одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без їх державної реєстрації, без встановлення її меж в натурі (на місцевості). З цього приводу генеральному директору відповідача було надано припис від 08.04.2009 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства, при повторній перевірці 09.06.2009 року було встановлено, що порушення не усунено.
Також, як вбачається з клопотання Начальника Центрального регіонального відділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області від 23.06.2009 року № 05-13-667, поданого на ім'я Ясинуватського міського голови, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Ясинуватської міської ради встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,0009 га по вул. Некрасова, 13 для встановлення кіоску з ремонту взуття, дана земельна ділянка використовується в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, без одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без їх державної реєстрації, без встановлення її меж в натурі (на місцевості). За результатами перевірки було складено акт від 08.04.2009 року, генеральному директору відповідача було надано припис від 08.04.2009 року з встановленням терміну усунення порушення земельного законодавства, були складені повторні акт від 05.06.2009 року, генерального директора відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та направлено повторний припис від 09.06.2009 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства.
Державним інспектором - головним спеціалістом Центрального регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 19.11.2009 року проведено перевірки відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства, результати яких викладені в актах перевірки від 19.11.2009 року.
Перевірками встановлено та в актах перевірки зафіксовано, що на час перевірки відповідачем не виконано вимоги приписів від 08.04.2009 року № 029176 та від 09.06.2009 року № 030547, а також від 08.04.2009 року № 029175 та від 09.06.2009 року № 030519, порушення земельного законодавства не усунено.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.
Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках -районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором , укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.
Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірних земельних ділянок або надання їх у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірних земельних ділянок.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на наведені приписи Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” спірні земельні ділянки використовуються відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто, матеріалами справи підтверджується користування відповідачем спірними земельними ділянками, яке не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.
Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельними ділянками площею по 0,0009 га кожна, що знаходяться за адресою: м. Ясинувата по вул. Заводській в районі магазину „України” та по вул. Некрасова, в районі будинку № 13.
Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги Ясинуватської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування” про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею по 0,0009 га кожна, що знаходяться за адресою: м. Яснувата по вул. Заводській в районі магазину „України” та по вул. Некрасова, в районі будинку № 13 шляхом демонтажу торгівельних кіосків та привести її у придатний для використання стан за призначенням - задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування” (86000, м. Ясинувата, вул. Некрасова, 9, ЄДРПОУ 03053793) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею по 0,0009 га кожна, що знаходяться за адресою: м. Яснувата по вул. Заводській в районі магазину „України” та по вул. Некрасова, в районі будинку № 13 шляхом демонтажу торгівельних кіосків та привести її у придатний для використання стан за призначенням
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування” (86000, м. Ясинувата, вул. Некрасова, 9, ЄДРПОУ 03053793) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 85 грн.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування” (86000, м. Ясинувата, вул. Некрасова, 9, ЄДРПОУ 03053793) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.
Суддя