83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.02.10 р. Справа № 2/421
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Державного підприємства “Дельта-лоцман” м. Миколаїв
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м. Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 100786,80 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шульженко Д.Ю. - за довір.
Позивач, Державне підприємство “Дельта-лоцман” м. Миколаїв звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 100786,80грн. з яких 100000,00грн. - основна заборгованість, 786,80грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору банківського вкладу № 4/20/11 від 26.11.2008р.,лист від 03.12.2009р. № 6402, № 6427 від 04.12.2009р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу 100000,00грн, проти задоволення вимог щодо стягнення пені в розмірі 786,80грн. заперечує зазначає, що банк прострочив виконання зобов'язання за відсутності його вини, що є підставою для звільнення від відповідальності на підставі ст.ст.614, 617 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
26.11.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” (Банк) та Державним підприємством “Дельта-лоцман” (Вкладник) був укладений договір банківського вкладу № 4/20/11.
За цим договором Банк приймає на депозитний рахунок у ВАТ АКБ “Капітал” грошові кошти у сумі 100000,00грн. та зобов'язується сплачувати Вкладнику відсотки.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що нарахування та виплата відсотків на суму депозиту здійснюється з розрахунку 17,0 відсотків річних на фактичний залишок коштів на депозитному рахунку. Обчислення відсотків здійснюється з урахуванням календарних днів у році (вихідні та святкові включно) за методом “факт/факт”.
Відсотки на суму фактичних залишків коштів на депозитному рахунку нараховуються з дня, наступного за днем надходження вкладу в Банк, до дня, який передує його поверненню Вкладнику.
Згідно до п. 1.3. договору нарахування та виплата відсотків проводиться щомісячно в передостанній робочий день у безготівковому порядку шляхом їх перерахування на поточний рахунок Вкладника.
Відповідно до п. 1.4. договору остаточний строк повернення грошових коштів на поточний рахунок Вкладника - 27 листопада 2009р.
Пунктом 1.6. договору визначено, що після закінчення строку, передбаченого договором, вкладник доручає Банку перерахувати суму вкладу з вкладного рахунку на поточний рахунок Вкладника меморіальним ордером.
Вкладник має право вимагати повного або часткового повернення вкладу, про що він має повідомити Банк не пізніше, ніж за 5 (п'ять) банківських днів до дня повернення (п. 2.2. договору).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що Банк бере на себе зобов'язання забезпечити повернення коштів Вкладника, розміщених на вкладах.
Як видно з матеріалів справи позивачем в виконання умов договору банківського вкладу було перераховано на депозитний рахунок грошову суму в розмірі 100000,00грн., що підтверджується випискою банку з особового рахунку з 01.01.2007р. по 08.12.2009р.
Однак, як вказує позивач станом на 27.11.2009р. відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів не виконав та у строк встановлений умовами договору не повернув.
У зв'язку з невиконанням умов договору позивачем 03.12.2009р. та 04.12.2009р. було направлено на адресу відповідача вимогу № 6402, № 6427 про повернення коштів вкладника в розмірі 100000,00грн.
Зазначені вимоги зі сторони відповідача залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 100000,00грн.
Проте, як видно з матеріалів справи після порушення провадження у справі відповідач у період з 25.12.2009р. по 22.01.2010р. перерахував на рахунок позивача суму вкладу в розмірі 100000,00грн., що підтверджується випискою банку.
За таких обставин провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 100000,00грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 786,80грн. за період з 27.11.2009р. по 10.12.2009р. на підставі п. 4.3. договору.
Пунктом 4.3. договору передбачено що за порушення строків, передбачених п. 1.3.-1.4., п. 3.2., п. 3.4. договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочки.
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або неповне невиконання та неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, якщо воно є наслідком форс-мажорних обставин (пожежі, стихійного лиха, аварії, війни, блокади, страйку тощо). Факт існування вказаних обставин підтверджується довідкою відповідного управління Торгово-промислової палати України.
Відповідач проти стягнення пені заперечує, зазначає, що останній підлягає звільненню від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, оскільки вина останнього у порушенні відсутня. Вважає, що необхідність додержання вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність” в частині підтримання регулятивного капіталу банку на рівні, що становить не менше 8 відсотків зважених до ризиків активів і позабалансових зобов'язань по суті непереборною силою.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Водночас згідно зі ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Крім того, ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що не є підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст. 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативні, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.
Також, суд зазначає, що під дією непереборної сили слід розуміти: стихійне лихо (пожежу, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема таке як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні; зафіксований у встановленому законом порядку факт учинення злочинних дій третіми особами; інші обставини чи події.
З огляду на вказане, посилання відповідача на відсутність його вини у зв'язку з необхідністю виконувати вимоги Закону України “Про банки і банківську діяльність” та підтримання регулятивного капіталу банку на рівні, що становить не менше 8% зважених до ризику активів і позабалансових зобов'язань, не є по суті непереборною силою, у зв'язку з чим такі заперечення відповідача судом до уваги не приймаються та не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань.
Перевіривши розрахунок пені за період з 27.11.2009р. по 10.12.2009р. в розмірі 786,80грн., судом встановлено, що розмір пені у спірний період складає 786,30грн., оскільки позивачем при розрахунку пені невірно визначений розмірі подвійної облікової ставки НБУ за день, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 786,30грн.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Державного підприємства “Дельта-лоцман” м. Миколаїв до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м. Донецьк про стягнення 100786,80грн. - задовольнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 100000,00грн. припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерного-комерційний банк “Капітал” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 13486837, МФО 334828) на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, ЄДРПОУ 25374003 у філії ВАТ “Державний Експортно-Імпортний Банк України” у м. Миколаєв, р/р 26007001010084, МФО 326739, п/р 26003016453980 у філії “Південне регіональне управління” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 326933) пеню в розмірі 786,30грн., державне мито в розмірі 1007,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,99грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя