Справа № 589/4739/17
Провадження № 1-кп/589/212/18
22 листопада 2018 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шостка кримінальне провадження № 12017200110001518 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, освіта - середньо-спеціальна, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 13.07.2011 року Шосткинським міськрайонний судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
2) 05.11.2012 року Шосткинським міськрайонний судом Сумської області за ч.1 ст. 122, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 12.03.2015 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
ОСОБА_4 04.11.2017 року близько 19.00 год, перебуваючи на першому поверсі під'їзду № 4 буд. АДРЕСА_2 , маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки наніс кілька ударів руками по голові ОСОБА_5 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, а саме: крововиливи навколо лівого ока (1), на носі (1), на підборідді зліва (1), в лівій тім'яній ділянці (1), в лівій лобно-скроневій ділянці (1), садно в ділянці лівої надбрівної дуги (1), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що свою вину у вчиненні злочину визнає, однак, надав суду пояснення, які свідчать про часткове визнання вини. Так, обвинувачений пояснив, що в 2017 році, восени, близько 6-7 годин вечора він вирішив зайти до потерпілого ОСОБА_5 , поспілкуватися на тему, щоб останній не торгував самогоном. Запропонував своєму товаришу ОСОБА_6 піти з ним. Коли вони прийшли в будинок, де проживає потерпілий, ОСОБА_4 підійшов до квартири та подзвонив в двері, ОСОБА_6 в цей час залишився біля входу в під'їзд. Обвинувачений запропонував потерпілому в подальшому не торгувати самогоном, на вказану пропозицію потерпілий відреагував неадекватно, почав лаятися та наніс йому удар в вухо. Після цього ОСОБА_4 наніс йому у відповідь удар в обличчя. Спочатку зазначив, що один, потім вказав, що, можливо, два.
Разом з тим, незважаючи на відповідну позицію обвинуваченого, його вина за встановлених судом обставин підтверджується наступними доказами.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 282 від 07.11.2017 року у ОСОБА_5 виявлені підшкірні крововиливи навколо лівого ока (1), на носі (1), на підборідді зліва (1), в лівій тім'яній ділянці (1), в лівій лобно-скроневій ділянці (1), садно в ділянці лівої надбрівної дуги (1), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані пошкодження виникли в результаті дії тупих твердих предметів, про що свідчить їх характер. Пошкодження могли виникнути в строк вказаний потерпілим, про що свідчать колір підшкірних крововиливів, стадія загоєння садна.
З протоколу слідчого експерименту з фототаблицею до нього вбачається, що під час слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілого 21.11.2017 року, останній показав спосіб нанесення обвинуваченим йому тілесних ушкоджень. Зокрема зазначив, що обвинувачений стояв напроти нього, дистанція була близько 40 см, удари наніс правою рукою в ліву частину обличчя. При цьому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 297 від 23.11.2017 року, механізм тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 відповідає механізму утворення тілесних ушкоджень, продемонстрованих потерпілим під час проведення слідчого експерименту 21.11.2017 року.
З протоколу слідчого експерименту від 29.11.2017 року з фототаблицею до нього вбачаться, що під час проведення відповідної слідчої дії за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , останній відтворив обставини злочину наступним чином: показав, що потеплілий знаходився у вертикальному положенні навпроти нього на відстані 40 см, показав, що наніс один удар йому в ліву частину обличчя. При цьому згідно висновку судово-медичної експертизи № 303 від 29.11.2017 року, механізм нанесення удару, який був показаний ОСОБА_4 під час слідчого експерименту не протирічить механізму утворення тілесних ушкоджень, що наявні у потерпілого, але не відповідає кількості травматичних діянь, від яких виникли тілесні ушкодження, оскільки тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого виникли не менш як от чотирьох травматичних діянь, про що свідчить характер, кількість, локалізація ушкоджень.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 28.11.2017 року з фототаблицею до нього, під час слідчого дії, проведеної за участю свідка ОСОБА_6 , останній відтворив обстановку вчинення злочину, яку спостерігав особисто, наступним чином: зазначив, що потерпілий та обвинувачений перебували у вертикальному положенні один до одного, на відстані близько 40 см, обвинувачений в такому положенні наніс потерпілому п'ять ударів в ліву частину обличчя.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 302 від 29.11.2017 року, механізм нанесення ударів, який був показаний свідком ОСОБА_6 під час слідчого експерименту не протирічить тілесним ушкодженням, що наявні у потерпілого ОСОБА_5 .
Зазначені вище докази узгоджуються між собою, не містять жодних суперечностей, за винятком даних слідчого експерименту за участю обвинуваченого, які спростовані іншими доказами. Крім того, вказані докази відповідають ознакам належності та допустимості, а тому можуть бути покладені в основу вироку суду, як такі, що підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину.
Питання про визначення зазначених доказів недопустимими сторони перед судом не ставили.
Частково підтверджується вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за встановлених судом обставин, і поясненнями потерпілого та свідка.
Так, потерпілий пояснив, що в один із днів осені 2017 році знаходився у себе вдома. Після того, як йому подзвонили в двері, він відчинив і побачив ОСОБА_4 , якого раніше не знав. Останній, нічого не пояснюючи, зайшов в квартиру та по почав наносити удари в обличчя, яких було близько 10-20. Одразу після ОСОБА_4 зайшов раніше знайомий йому ОСОБА_6 . Коли обвинувачений наносив йому удари, ОСОБА_7 стояв біля дверей при вході в квартиру. Також потерпілий зазначив, що обвинуваченому не наносив ударів, ОСОБА_4 побив його за змовою з ОСОБА_6 , однак він не знає з яких причин. Крім того, вважає, що йому було нанесено більш тяжкі тілесні ушкодження ніж зазначено в експертизі. Після того як закінчилася бійка ОСОБА_4 викликав поліцію, повідомивши, що потерпілий торгує самогоном. Працівники поліції приїхали та забрали самогонний апарат.
Тобто, вказаними поясненнями підтверджується факт нанесення неодноразових ударів обвинуваченим потерпілому в обличчя, час, місце вчинення злочину. Що стосується кількості ударів та тяжкості отриманих ушкоджень, то згідно експертного висновку лише в результаті нанесення п'ятиударів потерпілий отримав тілесні ушкодження і вказані тілесні ушкодження є легкими. Факт змови на вчинення злочину між свідком ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 під час судового розгляду не встановлено, в цій частині обвинувачення прокурором не змінювалося, так як не встановлено, що обвинувачений наносив удари саме в квартирі потерпілого, оскільки досліджені судом докази, а це зокрема пояснення свідка ОСОБА_7 , свідчать, що під час конфлікту обвинувачений знаходився в коридорі, а потерпілий у квартирі, і вказаний докази узгоджується з поясненнями обвинуваченого в цій частині. На спростування вказаних пояснень слідство доказів не зібрало. Зокрема не було проведено огляд квартири потерпілого.
Крім зазначеного, свідок ОСОБА_6 також пояснив, що восени 2017 року вони разом з ОСОБА_8 (обвинуваченим) пішли до потерпілого, оскільки ОСОБА_8 хотів йому сказати, щоб той не торгував самогоном. Зайшли в під'їзд, свідок залишився біля входу в під'їзд, а обвинувачений пішов, подзвонив в двері. ОСОБА_5 відчинив. Вони з ОСОБА_4 почали говорити за самогон, щоб потерпілий його не продавав, після чого потерпілий ударив обвинуваченого в обличчя, потім обвинувачений наніс один удар в обличчя потерпілому у відповідь. Також свідок пояснив, що обвинувачений бив потерпілого, так як той скупляє крадені речі.
Тобто вказані пояснення свідка підтверджують ті обставини, що обвинувачений наніс удар потерпілому, що між ними був конфлікт, місце вчинення злочину, час. Пояснення свідка в тій частині, що обвинувачений наніс потерпілому лише один удар в обличчя не узгоджуються не лише з висновками експертизи, поясненнями потерпілого, а і з слідчим експериментом, проведеним за участю свідка, під час якого, відтворюючи обставини вчинення злочину, свідок показав, що ОСОБА_4 наніс потерпілому близько 5 ударів в обличчя. Тому, в цій частині суд не приймає до уваги пояснення свідка, який перебуває в дружніх відносинах з обвинуваченим. Також суд не приймає до уваги і пояснення в тій частині, що потерпілий наносив удар обвинуваченому, оскільки вказані обставини належними доказами не підтверджено. Пояснення свідка в іншій частині щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень жодними іншими доказами не спростовано, тому вони кладуться в основу вироку суду.
Таким чином, на підставі досліджених і належно оцінених доказів, суд встановив, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілому, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше судимий, в тому числі і за злочини проти життя та здоров'я людини, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, за місцем проживання скарг на нього не надходило, не працює, не одружений, має постійне місце проживання.
Обставин, що пом'якшують покарання, суд не встановив.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ОСОБА_4 заслуговує на покарання у виді громадських робіт в максимальному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання за цей злочин у виді 200 годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1