Справа № 589/2314/18
Провадження № 1-кп/589/439/18
14 листопада 2018 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каліївка Шосткинського району Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення злочину не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
13 травня 2018 року близько 21.00 год ОСОБА_4 , перебуваючи навпроти під'їзду № 2 будинку № 19 по вул. Свободи в м. Шостка Сумської області, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи повторно, відкрито, у присутності потерпілого та розуміючи, що його дії є помітними для оточуючих, заволодів майном ОСОБА_6 , а саме мобільним телефоном марки Bravis Crystal А 506 у корпусі чорного кольору, вартістю 1494, 28 грн, в якому знаходились: сім-карта оператора Vodafon, вартістю 50 грн, сім-картою оператора Київстар, вартістю 25 грн, флеш-накопичувач micro SD, об'ємом 4 Гб, вартістю 66,67 грн та чоловічим гаманцем чорного кольору, вартістю 95 грн, спричинивши останньому матеріальної шкоди на суму 1730 грн. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Вказані злочинні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями відкрито викрав чуже майно (грабіж), діючи повторно.
Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що йому зрозуміла суть обвинувачення та свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених фактичних обставин він визнає повністю. Пояснив, що 13 травня 2018 року ввечері, перебуваючи на вулиці Свободи, побачив потерпілого ОСОБА_7 , який лежав на дорозі після того, як його побили невідомі особи. Коли підійшов до останнього, відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон з двома сім-картами, флеш-картою, а також гаманець, які знаходилися поряд з потерпілим. Також обвинувачений пояснив, що щиро кається у вчиненому, в подальшому подібних дій не вчинятиме, має намір влаштуватися на роботу, відшкодував потерпілому шкоду, вибачився.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою прокурора, обвинуваченого та захисника судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги тяжкість злочину, який вчинив обвинувачений, його конкретні обставини, дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення злочину був не судимий, є особою досить молодого віку (18 років), проживає разом з матір'ю, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час не працює, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за останнім місцем навчання даних про негативну характеристику немає.
Також суд бере до уваги пояснення обвинуваченого з приводу того, що він має намір влаштуватися на роботу після завершення судового розгляду з метою отримання офіційного, легального джерела доходу.
Обставинами, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того при призначенні покарання судом надається оцінка тим обставинам, що викрадений телефон повернуто обвинуваченим.
За сукупності вищезазначених обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в наближеному до мінімального розмірі.
Крім того, суд вважає, що виправлення обвинуваченого з урахуванням даних про його особу та конкретних обставин справи можливе без реального відбуття ним покарання, а тому щодо нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 09.10.2018 року за ч. 2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі із застосування ст. 75, 76 КК України і даний злочин ним вчинено до постановлення вирок у цій справі, тому остаточне покарання обвинуваченому слід визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ст. ст. 75, 76 КК України.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а судових витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку в три роки та покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 09.10.2018 року більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку в три роки та покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати - в розмірі 429 гривень.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2018 року, повернувши мобільний телефон Bravis Crystal А 506 власнику ОСОБА_8 .
Речові докази: три сліди низу підошви взуття, зафіксовані у трьох гіпсових зліпках - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1