Справа № 585/4263/18
Номер провадження 2/585/1352/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2018 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Яковець О.Ф., розглянувши ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До Роменського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якій ОСОБА_1 також просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки їй катастрофічно не вистачає коштів через купівлю продуктів, сплату комунальних платежів, догляд та утримання своєї матері.
Ухвалами суду від 5 листопада 2018 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, а позовна заява - залишена без руху, в зв'язку з тим, що вона не відповідала вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, в зв'язку з несплатою нею судового збору.
Позивачу був наданий термін для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, а також роз'яснено, що в разі невиконання ухвали заява буде вважатись неподаною і повернута.
20 листопада 2018 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій вона зазначала, що в порядку виконання ухвали від 05.11.2018 р. надає довідку про перебування її на обліку в управлінні соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації і отримання допомоги на дитину, як одинока мати, та просила звільнити від сплати судового збору та відкрити провадження у справі.
Однією із основних засад цивільного судочинства, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з п. 6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зазначені норми відповідають міжнародним правовим стандартам, закріпленим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема щодо права людини на справедливий, неупереджений та своєчасний судовий розгляд. Про це було зазначено Європейським судом з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії», в якому було констатовано, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому було зазначено, шо вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейським судом з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року було констатовано, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 05 листопада 2018 року відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору в зв'язку з непідтвердженням майнового стану, що є підставою для його задоволення.
В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 лише надає на підтвердження свого майнового стану довідку про перебування на обліку як одинокої матері, та повторно просить звільнити її від сплати судового збору, хоча вказане питання вже було вирішено ухвалою суду від 5 листопада 2018 р.
Таким чином, звернувшись з позовом, ОСОБА_1 заявляла клопотання про звільнення її від сплати судового збору , які належним чином не були обґрунтовані, тим самим вона не демонструвала готовності добросовісно брати участь в розгляді справи, незважаючи на отримання ухвали про залишення позову без руху, не обґрунтувала та не подала достатніх доказів для об'єктивного визначення судом її дійсного майнового стану, крім того судового збору в сумі, визначеній судом, протягом строку, передбаченого законом, не сплатила.
Тому суд вважає такі дії позивача ОСОБА_1 зловживанням своїми процесуальними правами, а її клопотання про звільнення від сплати судового збору - таким, що не підлягає задоволенню.
За таких обставин, та зважаючи на те, що, протягом строку, встановленого судом - станом на 26 листопада 2018 р. - позивач не виконала вимоги щодо сплати судового збору, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України її позовна заява має бути визнання неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 44, 136, 185 ч. 3 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя підпис…
Копія вірна:
Суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_3