іменем України
23 листопада 2018 року
м. Харків
справа № 626/887/18
провадження № 22ц/818/1113/18
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Тичкової О.Ю., Овсяннікової А.І.,
імена (найменування сторін):
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Красноградська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок,
відповідач - Харківська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року в складі судді Константинова Д.С.,
В травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Красноградської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі - Красноградська РО УТМР), Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі - Харківська ОО УТМР) про поновлення на роботі.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що він перебував з 30 січня 2015 року у трудових стосунках з Красноградською РО УТМР, працюючи на посаді голови президії. Наказом від 12 січня 2018 року № 3 був звільнений з посади за пунктом 1 статті 41 КЗпП України за порушення вимог пунктів «а», «д», «з» статті 10.1, пунктів 2, 9, 10 статті 4.5. Статуту.
Зазначав, що в наказі про звільнення не зазначено дійсної причини про його звільнення, яке є наслідком вчинення неправомірних дій, пов'язаних з безпідставним вираженням йому як голові президії Красноградської РО УТМР недовіри у зв'язку з спричиненням матеріальної шкоди організації, а також проведення засідання ради за підсумками роботи за 2017 рік після викрадення з офісного приміщення документації та печатки організації за вказівкою голови Харківської ОО УТМР ОСОБА_3 членом ревізійної комісії Красноградської РО УТМР ОСОБА_4, єгерем ОСОБА_5, членом президії Красноградської РО УТМР ОСОБА_6 та бухгалтером Красноградської РО УТМР ОСОБА_7 При цьому з наказом про звільнення його не було ознайомлено та не вручено цей наказ.
Вказував, що акт документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Красноградської РО УТМР від 15 листопада 2017 року на підтвердження виявленого проступку не відповідає дійсності, оскільки до перевірки були долучені особи, які на нього скаржилися; наказ про створення ревізійної комісії не видавався; його як голову Красноградської РО УТМР про проведення такої перевірки належним чином не повідомляли; перевірка проводилася без його участі та без надання необхідних документів та його особистих пояснень; з висновками перевірки, яка була здійснена протягом години, його не ознайомлювали.
Були порушені вимоги щодо проведення позачергової конференції Красноградської РО УТМР. Так, інформація щодо обрання делегатів в кількості 37 осіб відсутня, в протоколі №1 позачергової конференції від 12 січня 2017 року зазначено, що присутніми є 27 делегатів, а згідно протоколу лічильної комісії від 12 січня 2017 року присутніми є 26 делегатів, в той час як фактична кількість делегатів була 25 осіб, що свідчить про відсутність кворуму. Крім того, засідання ради, на якому розглядалося питання щодо вираження йому недовіри було проведено невідомими особами та за відсутністю осіб, яких не було належним чином повідомлено.
Вважаючи звільнення незаконним, просив скасувати Наказ Красноградської РО УТМР від 12 січня 2018 року № 3, поновити його на посаді голови президії Красноградської РО УТМР, скасувати протокол № 12 від 12 грудня 2017 року про виключення його з членів Красноградської РО УТМР, стягнути на його користь з Красноградської РО УТМР середній заробіток за час вимушеного прогулу.
05 червня 2018 року ОСОБА_8 - представник Красноградської РО УТМР подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відзив мотивовано тим, що позов пред'явлено з попуском строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 особисто виступав на позачерговій конференції від 12 січня 2018 року та давав пояснення щодо ситуації, яка склалася в Красноградській РО УТМР. Звільнення позивача проведено відповідно до пунктів 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3., 6.2., 6.3., 6.5., 6.9., 6.10. Статуту та з дотриманням вимог трудового законодавства. При цьому зазначає, що дії Красноградської РО УТМР щодо законності звільнення позивача здійснені з урахуванням рішення Конституційного Суду України по справі № 1-2/2010 від 12 січня 2010 року та правової позиції постанови Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 711/5711/16-ц.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до Статуту Красноградської РО УТМР ОСОБА_1 був виключений із членів і звільнений із займаної посади голови президії.
11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Харківської області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив обставин у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, та не застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню.
Відповідачі рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХП «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.
Відповідно до пункту 8 розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-УШ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» Апеляційний суд Харківської області ліквідовано та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.
19 жовтня 2018 року вказану апеляційну скаргу передано до Харківського апеляційного суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, ОСОБА_1 перебував з 30 січня 2015 року у трудових стосунках з Красноградською РО УТМР, працюючи на посаді голови президії.
Рішенням Ради Красноградської РО УТМР від 21 листопада 2017 року за зловживання службовим становищем та порушення вимог Статуту (а саме - придбання ГСМ, запчастин на автомобілі, матеріали для виготовлення біотехнічних споруд, ремонт автомобілів та інше без узгодження своїх дій з президією) голові президії Красноградської РО УТМР ОСОБА_1 висловлена недовіра.
Рішенням виїзного засідання президії Красноградської РО УТМР від 12 грудня 2017 року за зловживання службовим становищем, порушення вимог Уставу, нанесення матеріальної шкоди організації згідно з пунктом 6 статті 4.8. Статуту ОСОБА_1 було виключено з членів Красноградської РО УТМР.
Рішенням конференції Красноградської РО УТМР від 12 січня 2018 року робота ОСОБА_1 на посаді голови президії ради Красноградської РО УТМР за період з 30 жовтня 2015 року по 12 січня 2018 року визнана незадовільною; постановлено звільнити ОСОБА_1 з посади голови президії ради Красноградської РО УТМР за порушення вимог пунктів «а», «д», «з» статті 6.10.1, пунктів 2, 9,10 статті 4.5 Статуту на основі подання голови президії ради Харківської ОО УТМР та згідно з пунктом «и» статті 6.10 Статуту. Згідно з Протоколом № 1 від 12 січня 2018 року за звільнення ОСОБА_1 з посади голови президії ради Красноградської РО УТМР проголосували 26 осіб, проти - 0, утримався - 1.
На підставі рішення позачергової конференції видано Наказ в. о. голови Красноградської РО УТМР від 12 січня 2018 року № 3, уточнений Наказом від 29 березня 2018 року № 15, про звільнення ОСОБА_1 з посади за пунктом 1 статті 41 КЗпП України за порушення вимог пунктів «а», «д», «з» статті 6.10.1, пунктів 2, 9, 10 статті 4.5. Статуту (а. с. 7-14, 17-18, 20-24).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків, керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).
Ознаками порушення, зазначеного як підстава звільнення у пункті 1 частини першої статті 41 КЗпП України, є те, що порушення має бути грубим, порушення стосується трудових обов'язків працівника, порушення є одноразовим. Однією з умов застосування цієї норми при звільненні є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов'язків, а й вини працівника в такому порушенні. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен мыстити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише посилання на одноразове грубе порушення.
Так, згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тілки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Із Акту документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Красноградської РО УТМР від 15 листопада 2017 року вбачається, що відсутні акти на установку та списання запасних частин, матеріалів, ПММ, а також відсутні акти на заготівлю та викладку кормів для підгодівлі диких тварин, щоденники єгерів. Біотехнічні споруди, які були виготовлені в Красноградській РО УТМР, встановлені на приватній території ОСОБА_11 На обліку Красноградської РО УТМР знаходяться два легкових автомобіля: ВАЗ-2121, реєстраційний номер НОМЕР_1, та ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_2. На період перевірки подорожні листи на автомобіль ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_2, є в наявності за весь період експлуатації в 2017 році; подорожні листи на автомобіль ВАЗ-2121, реєстраційний номер НОМЕР_1, наявні тільки за травень та червень 2017 року, показання спідометра в подорожніх листах відсутні. Засідання президії Красноградської РО УТМР проводились з порушенням статті 6.5. Статуту, а саме - в 2015 році та в 2017 році проведено по два засідання, в 2016 році засідання не проводились, про що свідчить відсутність протоколів. Засідання Красноградської РО УТМР за підсумками роботи за 2016 рік не проводилось, акт ревізійної комісії за цей період відсутній. Крім того, встановлений факт підміни холодильника «Норд», який рахується на балансі Красноградської РО УТМР згідно з інвентаризаційними відомостями по балансовому рахунку за № 109. Комісією в складі голови ОСОБА_12, членів ОСОБА_6 та ОСОБА_13 зроблено висновок про те, що грошові кошти використовувались в Красноградській РО УТМР без згоди президії особисто головою Красноградської РО УТМР ОСОБА_1, що є порушенням статті 6.10 Статуту.
Згідно з абз. «а» пункту 6.10 Статуту голова президії ради Кримської республіканської, обласної, регіональної, районної, міжрайонної, міськрайонної, міської організації УТМР, її президії та вищестоящих органів товариства.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статті 89 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноградської РО УТМР, Харківської ОО УТМР про поновлення на роботі не підлягають задоволенню за безпідставністю.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ЦПК України).
За правилами частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 43 ЦПК України учасник справи зобов'язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів того, що позивач був звільнений з посади голови президії ради Красноградської РО УТМР з порушенням вимог трудового законодавства, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідно переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 12 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 23 листопада 2018 року.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді А.І.Овсяннікова
О.Ю.Тичкова