Рішення від 22.11.2018 по справі 560/3501/18

Справа № 560/3501/18

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1; представника відповідача: Клюцука В.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року і порушення відповідачем вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року згідно вимог Постанови КМУ №704 від 30.01.2017 року та постанови №103 від 21.02.2018 року у розмірі 83% грошового забезпечення, оскільки це підтверджується висновком №2081 від 22.06.2001 року про призначення пенсії за вислугу років, а також врахувати 83% при проведенні перерахунку пенсії в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що з 16.03.2001 року є пенсіонером Державної пенітенціарної служби України. Відповідно до висновку №2081 від 22.06.2001 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.1992 року, ОСОБА_1 призначено пенсію у розмірі 83% грошового забезпечення.

В жовтні 2018 року позивачу стало відомо про зменшення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся із відповідною заявою до відповідача про перерахунок пенсії.

У відповідь на свою заяву отримав лист від 12.10.2018 року №2299/К-8, у якому відповідач відмовив позивачу провести перерахунок пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, зазначивши, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року за чинною редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" тобто у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

Зважаючи на це, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 29.10.2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав пояснення посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно відзиву поданого на позов, також зазначила, що відповідно до частини 2 статті 13 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідачем зазначено, що на виконання постанови "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. № 103 та на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції довідки про розмір грошового забезпечення головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, у позивача на час звернення до Пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку його пенсії та ознак протиправності у діях відповідача немає, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом ДДВП Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області від 17.03.2001 року № 11 о/с, ОСОБА_1 звільнено в запас Збройних сил України по пункту 64 "А" (за віком) з 16.03.2001 року.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером Державної пенітенціарної служби України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Висновком від 22.06.2001 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.1992 року, позивачу призначено пенсію у розмірі 83% грошового забезпечення.

01.01.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача та обмежено її максимальний розмір 70% від грошового забезпечення.

01.10.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, згідно з постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року.

Листом №2299/К-8 від 12.10.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачу, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року за чинною редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" тобто у розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Тому підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає.

Позивач, вважаючи протиправною відмову Головного управління ПФУ в Хмельницькій області, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2262-ХІІ).

Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

На момент призначення позивачу пенсії, відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262-XII) діяла редакція Закону від 09.04.1992 р.

Так, ст. 13 Закону № 2262-XII (чинної на час призначення пенсії позивачу) Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; ( Пункт "а" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3946-12 від 04.02.94 )

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

В дану статтю, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. У подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27 березня 2014 року також внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З аналізу викладених норм убачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу - ОСОБА_1 протиправно здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року із розрахунку 70% суми грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018р. №103, та на підставі наданої Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України довідки №78 про розмір грошового забезпечення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (К/9901/849/17).

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 із застосуванням 70% пенсійного забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 застосувавши 83% пенсійного забезпечення з 01.01.2018 року, підлягають задоволенню

Водночас, вимога позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснювати виплату вищезазначеної пенсії у такому розмірі в подальшому є передчасною, оскільки суд здійснює захист лише порушеного права особи, а не права, яке може бути порушено в майбутньому, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. Відтак, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь ОСОБА_1 необхідно присудити 704,80 грн. судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 83% сум грошового забезпечення згідно Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року з врахуванням проведених виплат.

В задоволенні частини позовної вимоги щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати цей розмір пенсії (83%) при проведенні перерахунків пенсії в подальшому - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір в сумі 704,80грн (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 листопада 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер

Попередній документ
78090315
Наступний документ
78090317
Інформація про рішення:
№ рішення: 78090316
№ справи: 560/3501/18
Дата рішення: 22.11.2018
Дата публікації: 27.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: