Справа № 461/4286/18
Провадження № 1-кс/461/10036/18
21.11.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
встановив:
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.07.2018 року на автомобіль марки «Опель Омега», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивує тим, що 16.07.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, у кримінальному проваджені №12018140050003238 від 14.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, на вищевказаний автомобіль накладено арешт. Вважає, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено фактів підробки агрегатів (номерів) кузова автомобіля, а відтак арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому повинно бути повернуто власнику.
Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задоволити.
Прокурор в судовому засідання клопотання заперечив, вказавши на відсутність підстав вважати, що у арешті відпала потреба, також зазначив, що таке майно визнано речовим доказом. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, приходжу до наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділом Галицького ВП ГУ НП у Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140050003238 від 14.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.07.2018 року, в межах кримінального №№12018140050003238 від 14.07.2018 року, накладено арешт на автомобіль марки «Опель Омега», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ключ до данного автомобіля та поліс АМ502324, котрі були вилучені згідно протоколу огляду місця події від 14.07.2018 року, яка мала місце на вул. Мартовича.
Статтями 7 та 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Водночас, заявником не подано суду жодного документу, який свідчить про те, що автомобіль марки «Опель Омега», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 перебуває у власності заявника. Страховий поліс на ім'я ОСОБА_5 таким документом не являється, при цьому, зміст свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вказує на те, такий автомобіль належить ОСОБА_6 . Таким чином, суд вважає не встановленим факт належності заявнику ОСОБА_5 на праві власності арештованого автомобіля, а відтак у суду відсутні підстави для встановлення порушення прав ОСОБА_5 стосовно володіння таким транспортним засобом.
За таких обставин, враховуючи те, що заявником не було доведено належності йому на праві власності арештованого майна, приходжу до переконання, що в задоволенні клопотання заявника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1