Справа № 824/106/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
19 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: Вошелюк Ю.М.,
представника відповідача: Мар'яна С.А.,
представника відповідача: Пуріча Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "ЮС-БУДІНВЕСТ" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ЮС-БУДІНВЕСТ" до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов,
в січні 2018 року позивач ПП "ЮС-БУДІНВЕСТ" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу №24-09-34/445/012 від 10.01.2018 та №24-09-34/445/013 від 10.01.2018, що були прийняті на підставі акту перевірки №24-09-34/445 від 20.12.2017.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідачем на відповідну апеляційну скаргу було надіслано відзив, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками у позивача немає, а усунути порушення законодавства про працю в частині термінів виплати заробітної плати неможливо, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, управлінням Держпраці у Чернівецькій області було отримано від Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області інформацію щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів (лист від 17 листопада 2017 року №22304/03 з додатками).
Серед наданого переліку підприємств значилось і приватне підприємство "Юс-Будінвест", із зазначенням 4-ох осіб, які виконували роботи за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи зазначене, 18.12.2017 управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ №514 про проведення інспекційного відвідування, яким головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області Моргоч В.І. в межах наданих повноважень наказано здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі належного оформлення трудових відносин у приватному підприємстві "Юс-Будінвест" (код ЄДРПОУ 38561638) вул. Гагаріна, буд.16, с.Глиниця Кіцманського району Чернівецької області тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 19.12.2017 по 20.12.2017.
Крім того, 18.12.2017 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області Моргоч В.І. видано направлення на проведення вказаного вище інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-256.
За результатами інспекційного відвідування складено Акт перевірки (інспекційного відвідування) додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №24-09-34/445.
Відповідачем виявлено ряд порушень законодавства про працю:
- частини другої статті 29 Кодексу законів про працю України - у відповідності до вимог статті 142 Кодексу законів про працю України на підприємстві розроблені та затверджені трудовим колективом Правила внутрішнього трудового розпорядку, однак відсутні докази щодо ознайомлення працівників із даними правилами;
- статті 94 Кодексу законів про працю України - ОСОБА_7 протягом 2016-2017 років виконував обов'язки директора, однак заробітну плату за виконану роботу не отримував;
- частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України виплата заробітної плати проводиться через касу готівкою платіжними відомостями. Так, за серпень місяць 2017 року заробітна плата виплачена - 06 вересня -256,14 грн., за вересень: аванс - 19 вересня -1833,33 грн., зарплата 03 жовтня - 856,11 грн., за жовтень - 03 листопада 2017 року 2817,50 грн., за листопада аванс - 17 листопада - 2737,00 грн., повний розрахунок - 05 листопада 2017 року - 2495,50 грн. За жовтень місяць 2017 року заробітна плата виплачена один раз - 03 листопада 2017 року;
- статті 21, 24 Кодексу законів про працю України - в порушення вимог частини 5 підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Ліцензійних умов в 2016-2017 році не дотримано установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення робітників на роботу відповідно до вимог глави ІІІ Кодексу законів про працю України. З працівниками укладені цивільно-правові договори, а не трудові договори.
20.12.2017 головним державним інспектором управлінням Держпраці у Чернівецькій області Моргоч В.І. винесено припис №24-09-34-445/261, яким відповідач вимагав вжити заходів щодо нарахування та виплати заробітної плати директору ОСОБА_7 за виконання функції директора з 30.05.2013 по даний час відповідно до вимог статті 94 Кодексу законів про працю України "Заробітна плата" до 20.01.2018. Заробітну плату виплачувати відповідно до вимог частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України "Строки виплати заробітної плати" два рази в місяць постійно. Ознайомити працівників із Правилами внутрішнього трудового розпорядку до 20.01.2018. Впорядкувати трудові відносини із працівниками відповідно до вимог статті 21, 24 Кодексу законів про працю України до 20.01.2018.
Позивачу в строк до 20.01.2018 необхідно було письмово повідомити про виконання вимог припису за адресою: м. Чернівці, вул. Поповича, 2.
22.12.2017 головним державним інспектором управління Держпраці у Чернівецькій області Моргоч В.І. складено протокол №24-09-34/252 про те, що ОСОБА_7 своїми діями, бездіяльністю не забезпечив дотримання законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 41 Кодексу законів про працю України.
10.01.2018 управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанову №24-09-34/445/012 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на приватне підприємство "Юс-Будінвест" накладено штраф у розмірі 384000,00 грн.
В той же день управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанову №24-09-34/445/013 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 та на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на приватне підприємство "Юс-Будінвест" накладено штраф у розмірі 3200,00 грн.
Не погоджуючись із указаними постановами про накладення штрафу, приватне підприємство "Юс-Будінвест" звернулось до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень. При їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. В свою чергу, доводи позивача, з огляду на вищевикладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року №1059.
Відповідно до п.п.6, 7 Порядку № 390, перевірка складається з таких етапів: 6.1. Робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; 6.2. Оформлення документів за результатами перевірки; 6.3. Ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; 6.4. Проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).
За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Обставини, які б свідчили про порушення суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання ПП "ЮС-БУДІНВЕСТ" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування судом першої інстанції не встановлені.
Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи норми КЗпП України можна зробити висновок, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до ст.21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Колегія суддів зазначає, що про існування між працівником та роботодавцем трудових відносин свідчить наявність або відсутність юридичного факту, з яким закон пов'язує їх виникнення, а саме - допуску працівника до виконання роботи з відома роботодавця.
Крім того, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Як зазначалося вище, на підтвердження наявності правомірних відносин з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 позивачем було надано відповідачу цивільно-правові договори:
- від 01.10.2016 №01 з ОСОБА_8, який взяв на себе зобов'язання у строк з 01.10.2016 по 23.12.2016 надати послуги з демонтажу віконних коробок, знімання засклених віконних рам, монтаж віконних прорізів готовими блоками, улаштування печі з керамічної плитки, мурування димарів, ремонт бетонних сходів, встановлення металевих дашків, електромонтажні роботи та внутрішні малярні роботи;
- від 18.09.2017 №01 з ОСОБА_9, який взяв на себе зобов'язання у строк з 18.09.2017 по 22.12.2017 надати послуги з демонтажу дощатих покриттів підлоги та лаг (142 кв.м.), улаштування щебеню (21 куб.м.), армування, готування бетону та улаштування бетонної стяжки (142 кв.м.);
- від 18.09.2017 №02 з ОСОБА_10, який взяв на себе зобов'язання у строк з 18.09.2017 по 22.12.2017 надати послуги з демонтажу дощатих покриттів підлоги та лаг (142 кв.м.), улаштування щебеню (21 куб.м.), армування, готування бетону та улаштування бетонної стяжки (142 кв.м.);
- від 18.09.2017 №03 з ОСОБА_11, який взяв на себе зобов'язання у строк з 18.09.2017 по 22.12.2017 надати послуги з демонтажу дощатих покриттів підлоги та лаг (142 кв.м.), улаштування щебеню (21 куб.м.), армування, готування бетону та улаштування бетонної стяжки (142 кв.м.).
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
При вирішенні спору колегія суддів також враховувала встановлене судом першої інстанції, а саме, що з договорів підряду № 01, 02, 03 від 18 вересня 2017 року вбачається, що їх предметом було: демонтаж (розбирання) дощатих покриттів підлоги та лаг; улаштування щебеню; армування, готування бетону та улаштування бетонної стяжки, тобто здійснення будівельних робіт.
При цьому згідно пункту 2.1 цих договорів замовник, тобто позивач, забезпечував виконавців, тобто ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, усім необхідним для виконання роботи, передбаченої договорами.
06 липня 2017 року між відділом освіти, молоді та спорту Кіцманської райдержадміністрації в особі начальника ОСОБА_12 (замовник) з однієї сторони та приватним підприємством "Юс-Будінвест" в особі директора ОСОБА_7 (підрядник) укладено договір №410 на капітальний ремонт покриття підлоги спортзалу Ошихдібського ЗНЗ І-ІІ ступеня в с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області.
Предметом указаного договору є виконання підрядником, тобто позивачем, таких робіт: капітальний ремонт покриття підлоги спортзалу Ошихлібського ЗНЗ І-ІІ ступеня в с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, а згідно пункту 4.1 договору №410 підрядник зобов'язувався розпочати роботи та закінчити їх в 150-денний термін.
Відповідно до пункту 7 договору №410 для виконання робіт підрядник залучає працівників потрібної кваліфікації, створює для них необхідні умови роботи і відпочинку на будівельному майданчику. Підрядник несе відповідальність за поведінку своїх працівників, яких він залучає для виконання робіт, приймає відповідні заходи щодо попередження порушень працівниками технологічної і виробничої дисципліни, громадського порядку, недопущення протизаконної поведінки, вимог норм охорони праці. Підрядник відповідає за здійснення заходів щодо охорони праці.
Договір набрав чинності з моменту його підписання і діяв до 31 грудня 2017 року (пункту 11.4 договору №410).
Зі змісту наведених вище договорів, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, як працівники позивача виконували роботи саме в Ошихлібському ЗНЗ І-ІІ ступеня в с. Ошихліби за зобов'язаннями позивача згідно договору №410 від 06 липня 2017 року, яким передбачені вимоги, притаманні трудовим відносинам.
Відносно того, що вказані особи були працевлаштовані для здійснення будівельних робіт саме в Ошихлібському ЗНЗ І-ІІ ступеня в с. Ошихліби директором приватного підприємства "Юс-Будінвест" в акті перевірки зауважень не висловлено.
Водночас, представником позивача в ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів на підтвердження своїх посилань, наданих в судовому засіданні, про те, що вказані працівники здійснювали роботи за договорами підряду в іншому місці, при цьому не зазначивши в якому саме. Відповідно до актів приймання виконаних робіт, не зрозуміло, що саме виконали особи з якими було укладено договір, однак дані роботи виконувались в селі Ошихліби (згідно актів приймання виконаних робіт від 01.12.2017), в якому відповідно до договору №410 (а.с.116) між відділом освіти, молоді та спорту Кіцманської райдержадміністрації та ПП "ЮС-БУДІНВЕСТ" про капітальний ремонт покриття підлоги спортзалу Ошихдібського ЗНЗ І-ІІ ступеня в с.Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області, мав проводитись ремонт.
Щодо договору підряду № 01 від 01 жовтня 2016 року, укладеного позивачем з ОСОБА_8, то його предметом є виконання останнім таких робіт: демонтаж віконних коробок, знімання засклених віконних рам, монтаж віконних прорізів готовими блоками, улаштування печі з керамічної плитки, мурування димарів, ремонт бетонних сходів, встановлення металевих дашків, електромонтажні роботи та внутрішні малярні роботи.
Згідно з пунктом 2.1 цього договору замовник, тобто позивач, забезпечував виконавця, тобто ОСОБА_8, усім необхідним для виконання роботи, передбаченої договором.
Як вбачається з обставин даної справи, предметом угод, укладених з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, є виконання саме трудових функціональних обов'язків у відповідності до обраного приватним підприємством "Юс-Будінвест" виду господарської діяльності.
В цих угодах не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
Фактично, предметом указаних угод, є процес праці, а не її кінцевий результат, і полягає у виконанні певної роботи за конкретною кваліфікацією із обов'язком позивача забезпечити виконавців робіт усім необхідним для виконання такої роботи та проведенням оплати за виконану роботу. Також, в договорах з фізичними особами, які зазначені вище не вказано де саме ці особи мають виконувати передбачувані зобов'язання.
Враховуючи зазначене судом першої інстанції та норми закону, колегія суддів приходить до аналогічного висновку суду першої інстанції, що відповідач надає достатні та ґрунтовні докази та пояснення, що викладені у договорах підряду умови в сукупності з умовами договору від 06 липня 2017 року №410, мають ознаки, які притаманні трудовим відносинам, і позивачем всупереч абзацу 5 підпункту 1 пункту 8 Ліцензійних умов, статей 21, 24 Кодексу законів про працю України не дотримано порядку прийняття на роботу та оформлення трудових відносин з чотирма особами, а тому враховуючи, що на момент виявлення відповідачем порушення, яке фактично полягало у допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), розмір мінімальної заробітної плати становив 3200,00 грн., то відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 384000,00 грн. (3200,00 х 30 х 4), а тому оскаржувана постанова №24-09-34/445/012 від 10 січня 2018 року є законною, правові підстави для її скасування відсутні.
В частині позову щодо постанови №24-09-34/445/013 від 10 січня 2018 року, колегія суддів приходить до висновку про її правомірність, з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 115 Кодексу законів про працю України визначено строки виплати заробітної плати.
Разом з тим, позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували ознайомлення працівників із правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, ПП "Юс-Будінвест" здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням засновника №1 від 30 травня 2013 року.
Відповідно до указаного рішення ОСОБА_7 прийняв рішення про заснування приватного підприємства "Юс-Будінвест", затвердження Статуту приватного підприємства "Юс-Будінвест". Разом із цим поклав на себе право представляти інтереси підприємства у правовідносинах з третіми особами і здійснювати дії від його імені без довіреності, а також вести бухгалтерський облік, підписувати фінансову, податкову та інші види звітності з дати державної реєстрації підприємства.
Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, органами управління юридичної особи приватного підприємства "Юс-Будінвест" є Вищий - засновник, Виконавчий - керівник. Функції керівника приватного підприємства "Юс-Будінвест" виконує ОСОБА_7 з 30 травня 2013 року.
Крім того, згідно з матеріалами справи, договорами підряду, актами приймання виконаних робіт, ОСОБА_7 позиціонує себе, як директор ПП "Юс-Будінвест".
Разом з тим, ОСОБА_7 подавалась звітність до територіальних органів Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України, приймались накази про прийняття на роботу працівників.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7, будучи засновником приватного підприємства "Юс-Будінвест", виконував функції директора, що є підставою для нарахування та виплати останньому заробітної плати та не спростовує твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі та позові.
Також, колегія суддів зазначає, що виплата заробітної плати проводилась через касу готівкою платіжними відомостями. Так, за серпень місяць 2017 року заробітна плата виплачена - 06 вересня -256,14 грн., за вересень: аванс - 19 вересня - 1833, 33 грн., зарплата 03 жовтня -856,11 грн., за жовтень - 03 листопада 2017 року - 2817,50 грн., за листопад аванс - 17 листопада - 2737, 00 грн., повний розрахунок - 05 листопада 2017 року - 2495,50 грн. За жовтень місяць 2017 року заробітна плата виплачена один раз - 03 листопада 2017 року.
Враховуючи усе вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині постанови №24-09-34/445/013 від 10 січня 2018 року, в якому зазначається, що за наявності факту порушень позивачем вимог трудового законодавства відповідачем обґрунтовано та правомірно притягнуто останнього до фінансової відповідальності, а тому правові підстави для скасування постанови №24-09-34/445/013 від 10 січня 2018 року відсутні. Крім того, за змістом пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності, зокрема, за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
А тому, оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного підприємства "ЮС-БУДІНВЕСТ" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 листопада 2018 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.