Справа № 336/4246/18
пр. № 2-а/336/238/2018
19 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який діє як адміністративний суд, у складі судді Жупанової І.Б., при секретарі Падалка А.Р., розглянувши адміністративну справу № 336/4246/18 пр. 2-а/336/238/2018 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції у м. Кременчук Скляренка Олега Олеговича, третя особа: Департамент патрульної поліції у м. Кременчук, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції у м. Кременчук Скляренка Олега Олеговича, третя особа: Департамент патрульної поліції у м. Кременчук, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить суд визнати протиправними дії інспектора батальйону 1 роти 4 УПП у м. Кременчук Скляренка О.О. щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 490172 від 19.07.2018 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В позові пояснив, що 19.07.2018 року інспектором батальйону 1 роти № 4 УПП у м. Кременчук Скляренко О.О. у відношенні позивача складена вищевказана постанова.
Як вказує позивач, 19.07.2018 р. він зі своєю дружиною рухався в автомобілі PORSCHE CAYENNE д.н. НОМЕР_2 по вул. Небесної сотні, 1 в м. Кременчук на авто заправну станцію «ОККО». Вони вийшли із авто і він попросив заправника налити повен бак бензину. Останній заправляв машину, а в цей час на заправку заїхав екіпаж патрульної поліції № 0101 на автомобілі TOYOTA PRIUS д.н. НОМЕР_4. Поліцейський підійшов до позивача, не представився та сказав, що він нібито порушив ПДР, однак які саме не повідомив, та вказав, щоб ОСОБА_3 надав йому документи водія та документи на транспортний засіб. На вимогу позивача поліцейський відмовився представлятись та надавати будь які докази порушення ПДР, та сказав, що не збирається пояснювати йому, яке правило дорожнього руху він начебто порушив, але сказав, що він порушив правила маневрування при заїзді на заправку. Зйомка на нагрудну камеру поліцейським не здійснювалась.
Після цього, заправник повідомив ОСОБА_1, що бензин залитий і необхідно заплатити до каси за нього. Позивач із дружиною пішли до приміщення заправної станції щоб розрахуватись, а коли вишли їх автомобіль був заблокований поліцейськимавто. Інспектор патрульної поліції, який так і не представився, почав вимагати надати йому документи водія. До них втрутився працівник авто заправної, на що інспектор сказав управляючому, не втручатись та іти звідси. Після цього управляючий повідомив ОСОБА_1, що цей екіпаж ПП постійно чіпляється до відвідувачів його заправної станції без причин і це вже далеко не перший випадок, коли вони заїздять на заправку і вимагають у водіїв документи без будь-яких пояснень.
Після таких, очевидно незаконних дій поліцейського позивач звернувся на гарячу лінію патрульної поліції з повідомленням про вчинення порушення поліцейським. Після цього позивачу передзвонив чоловік, який представився ОСОБА_4, та зазначив, що він є керівником патрульної бригади поліції та безпосереднім керівником інспектору з яким позивач раніше розмовляв. Він вислухав його пояснення та сказав, що через деякий час приїде на місце подій. І дійсно хвили 10 тому він приїхав, заслухав сторони і повідомив позивач про те, що за фактом відмови пред'явлення документів буде складено протокол про адмін. правопорушення. Через деякий час, інспектор Скляренко О.О. вручив позивачу постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕАА№490172 від 19.07.2018 р. Таким чином, він отримав постанову 19 липня 2018 року та розписався в її отриманні. Після цього, поліцейський сів у машину і поїхав, розблокувавши позивачу виїзд.
Відповідач Скляренко О.О. та представник третьої особи УПП у м. Кременчук заперечували проти позовних вимог, надіслали до суду письмові пояснення, за змістом яких вважають позовні вимоги безпідставним та такими що задоволенню не підлягають з тієї підстави, що оскаржувана постанова була винесена у встановленому законом порядку.
Ухвалою суду від 12.09.2018 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
26.10.2018 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, у своїх письмових поясненнях просять суд розглядати справу за їх відсутності.
Розглянувши позовну заяву. заперечення та заяви сторін, перевіривши докази в матеріалах справи, з'ясувавши всі обставини, суд ухвалює рішення про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 19.07.2018 року інспектором батальйону 1 роти № 4 УПП у м. Кременчук лейтенантом поліції Скляренком О.О. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки порожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 490172.
Згідно постанови, позивач, керуючи транспортним засобом PORSCHE CAYENNE д.н. НОМЕР_2 по вул. Небесної сотні, 1 в м. Кременчук, 19.07.2018 року о 11 год. 26 хв. не пред'явив для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.4а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий до заходів адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік, коли поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте відповідач, на якого Законом покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, в своїх письмових поясненнях лише роз'яснює порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі, натомість так і не зазначає підстави для перевірки документів, тобто відповідач діяв у не передбачений законом спосіб.
З самої ж оскаржуваної постанови вбачається, що особа, відносно якої її складено, не пред'явила документи працівнику поліції, в той же час в постанові не зазначається жодної з передбачених ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» з підстав такої вимоги працівника поліції, виходячи з чого правомірність такої вимоги працівника поліції відповідачем не доведена, а, відтак, в діях позивача суд не вбачає ознак адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, скасуванню оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то судові витрати підлягають стягненню на користь держави з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) до інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції у м. Кременчук Скляренка Олега Олеговича (місце роботи: Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, м. Кременчук, Проїзд 40 років ДАІ, буд. 3), третя особа: Департамент патрульної поліції у м. Кременчук (м. Кременчук, Проїзд 40 років ДАІ, буд. 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції у м. Кременчук Скляренка Олега Олеговича щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 490172 від 19.07.2018 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Скасувати постанову серії ЕАА № 490172 від 19.07.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з інспектора батальйону 1 роти 4 Управління патрульної поліції у м. Кременчук Скляренка Олега Олеговича судові витрати у виді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Б. Жупанова
19.11.18