про залишення позовної заяви без руху
26 листопада 2018 р. м. ХерсонСправа № 540/2361/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу та скасування штрафних санкцій,
встановив:
19 листопада 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач - ОСОБА_1В.) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:
- визнати її поважну причину такою, що вона знаходилася в лікарні (ХОПЛ) за певні періоди не подачі декларацій для звітності за останні три роки;
- скасувати штрафні санкції в розмірі 1 312,15 грн., як податковий борг (вимогу);
- визнати протиправним рішення № 89121-17 про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись зі змістом позову та доданих до нього документів, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, в тому числі, шляхом -
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії тощо.
Проте, суд вказує, що викладені позивачем у резолютивній частині позову вимоги не відповідають положенням вказаної статті КАС України.
При цьому, суд вказує, що за змістом позову позивач фактично просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, прийняті за формою " Ф" Податкова вимога від 26.10.2018 р. № 89121-17 та рішення № 89121-17 від 26.10.2018 р. про опис майна у податкову заставу, які є індивідуальними актами суб'єкта владних повноважень.
Так, п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішень ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, з яким позивач пов'язує порушення своїх прав та інтересів.
Крім того, статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви, у тому числі: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код для юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, у змісті позову відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - не зазначені.
Також, частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення ( частини 2, 4, 5 ст. 94 КАС України).
Проте, позивачем до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені в установленому порядку.
Крім того, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, у змісті позовної заяви відсутнє таке письмове підтвердження позивача.
Щодо клопотання позивача про розгляд даної адміністративної справи колегією суддів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
При цьому, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. (ч. 2 ст. 33 КАС України).
Отже, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, може бути розглянуто колегіально за клопотанням учасника справи, якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
Перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, визначений ч. 4 ст. 12 КАС України, а саме:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Проте, як зазначалось вище, предметом оскарження у даній справі є акти індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, що не входить до переліку категорій справ, визначених ч. 4 ст. 12 КАС України.
Таким чином, для вирішення клопотання про колегіальний розгляд даної справи, позивач повинна обґрунтувати підстави та необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з урахуванням викладених вище норм КАС України.
З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- привести позовну заяву у відповідність ст. 160 КАС України шляхом надання нової редакції позову, в якій зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, у тому числі викласти позовні вимоги у відповідність до положень ст. 5 КАС України;
- надати належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.
- обґрунтувати необхідність розгляду даної справи колегією суддів.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2361/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Дубровна В.А.