23 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2096/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
встановив:
08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, Головне управління, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої позивачем частини пенсії, що сталась з вини посадових осіб відповідача; стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману пенсію в сумі 15244,15 грн.
Позовна заява обґрунтована наступними обставинами. Так, позивачу як пенсіонеру Міністерства оборони України з 02 березня 2017 року ГУ ПФУ в Херсонській області було призначено пенсію за вислугу років. В подальшому позивач звернувся до суду, з метою оскарження бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових його грошового забезпечення. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року по справі № 766/13789/17 (набрала законної сили 18 квітня 2018 року) визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язано перерахувати пенсію з 01 серпня 2017 року. З огляду на вказане, 21 серпня 2018 року позивач звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про виплату недоотриманої ним пенсії за період з дня призначення до дня перерахунку. Проте, листом - відповіддю ГУ ПФУ в Херсонській області від 04 вересня 2018 року позивачу було відмовлено у задоволенні наведеної заяви. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв'язку із чим, звернувся до суду за захистом своїх прав.
10 жовтня 2018 року позовну заяву позивача було залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року провадження у справі відкрито, згідно положень ст. 263 КАС України вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
12 листопада 2018 року до суду подано відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідач не погоджується із позицією, викладеною у позовній заяві, оскільки звертаючись до Херсонського міського суду Херсонської області з метою оскарження бездіяльності відповідача, ОСОБА_1 просив суд, зокрема, зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області перерахувати та виплатити перераховану пенсію з 02 березня 2017 року, натомість постановою суду першої інстанції від 12 вересня 2017 року по справі №766/13789/17 (залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року) позовні вимоги пенсіонера задоволені частково, та тим самим зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити перераховану пенсію позивачу саме з моменту звернення із відповідною заявою до пенсійного органу, тобто з 01 серпня 2017 року, а не з моменту призначення пенсії (з 02 березня 2017 року). Враховуючи встановлений судом обов'язок ГУ ПФУ в Херсонській області перерахувати пенсію позивачу саме з 01 серпня 2017 року та факт проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з відповідної дати на виконання наведеного рішення суду, що підтверджується документами, доданими до відзиву, відповідач вважає рішення суду виконаним у повному обсязі, а позовну заяву ОСОБА_1 безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 березня 2017 року № 46 майора медичної служби ОСОБА_1 , начальника медичної служби, звільнено наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 лютого 2017 року № 42 у відставку за пунктом «в» (за віком).
02 березня 2017 року Головним управлінням позивачу призначено пенсію за вислугу років.
14 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з наданням додаткових відомостей, в якій зазначив, що є пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб». 05 липня 2017 року він вперше отримав пенсію після звільнення з військової служби у березні 2017 року. З розрахунку пенсії позивачу стало відомо, що при визначенні розміру пенсії співробітниками ГУ ПФУ в Херсонській області, не було враховано деякі додаткові види грошового забезпечення, які він отримував за останні 22 місяці проходження військової служби. У зв'язку з чим позивач вважав, що в довідці про середньомісячне грошове забезпечення та в інших документах, які були надані до органів пенсійного фонду для обчислення розміру пенсії, були відсутні ті види грошового забезпечення, які він отримував під час служби та з яких відповідно до вимог чинного законодавства України був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У зв'язку з чим ОСОБА_1 надав додаткові довідки за вказаними видами грошового забезпечення, які не були враховані при обчисленні пенсії та просив надати розпорядження про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із наданням додаткових довідок.
На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надали відповідь від 26 липня 2017 року № 24/А-99-1, в якій зазначили, що пенсія нарахована та виплачується згідно з вимогами чинного пенсійного законодавства України. Також відповідачем було зазначено, що винагороду не віднесено до складових грошового забезпечення, що носить постійний характер, тому підстав для врахування її при призначенні (перерахунку) пенсії немає. Також зазначено, що відсутні підстави для включення грошової допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб.
Не погоджуючись з такою відповіддю пенсійного фонду ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонської області щодо не проведення йому перерахунку пенсії, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на підставі довідок про додаткові види грошового забезпечення та щомісячного грошового забезпечення, отриманих ОСОБА_1 , призначити пенсію з урахуванням посадового окладу у сумі 1075,00, окладу за військове звання у сумі 125,00 грн., надбавки за вислугу років у сумі 420,00 грн., середньої суми додаткових видів грошового забезпечення за останній фактичні місяці служби у сумі 9106,42 грн.; зобов'язати Головне управління здійснити з моменту призначення, а саме з 02 березня 2017 року перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням посадового окладу в сумі 1075,00, окладу за військове звання у сумі 125,00 грн., надбавки за вислугу років у сумі 420,00 грн., середньої суми додаткових видів грошового забезпечення за останній фактичні місяці служби у сумі 9106,42 грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року по справі № 766/13789/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, та тим самим: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління призначити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідок про додаткові види грошового забезпечення та щомісячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу у сумі 1075 грн., окладу за військове звання у сумі 125 грн., надбавки за вислугу років у сумі 420 грн., середньої суми додаткових видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби у сумі 9106,42 грн.; зобов'язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу у сумі 1075 грн., окладу за військове звання у сумі 125 грн., надбавки за вислугу років у сумі 420 грн., середньої суми додаткових видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби у сумі 9106,42 грн., починаючи з 01 серпня 2017 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року наведене рішення суду першої інстанції залишено без змін. Тобто, Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року по справі № 766/13789/17 набрало законної сили з 18 квітня 2018 року.
На виконання рішення суду, згідно копій довідок, що міститься у матеріалах справи та надані з пенсійної справи позивача № ТХ24645, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01 серпня 2017 року, у зв'язку із чим, пенсія позивача склала 7589,70 грн. Як вбачається із довідки на доплату пенсії, з серпня по вересень 2017 року позивачу фактично виплачувалась пенсія у розмірі 4522,12 грн., а з жовтня 2017 року по травень 2018 року - у розмірі 5525,72 грн. За результатами проведеного перерахунку, позивачу підлягає до виплати пенсія з серпня по вересень 2017 року в розмірі 7554,70 грн. (сума доплати - 3032,58 грн.), а з жовтня 2017 року по травень 2018 року - у розмірі 7589,70 грн. (сума доплати - 2063,98 грн.), разом до сплати - 25482,80 грн.
21 серпня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про виплату недоотриманої ним пенсії за період з дня призначення (02.03.2017) до дня перерахунку (01.08.2017).
Листом - відповіддю від 04 вересня 2018 року за виз. № 565/А-99-1 відповідачем відмолено у виплаті позивачу недоотриманої ним пенсії за вказаний період, у зв'язку із проведенням нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 12 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 1, 2 ст. 370 КАС України).
Із аналізу наведених норм законодавства, вбачається, що обов'язковим до виконання є повний текст судового рішення, що набрало законної сили.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
ЄСПЛ у п. 54 рішення по справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначає, що користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном (у даному випадку термін "майно" означає належні заявнику виплати) та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною на підставі статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й в рішенні по справах “Пічкур проти України” та "Чахал проти Об'єднаного Королівства", як джерело права передбачене статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.
Як встановлено судом, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року по справі № 766/13789/17, на яку посилається позивач обґрунтовуючи своє право на виплату йому різниці між отриманим та належним розміром пенсії, відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02 березня 2017 року, як про це просив позивач у своєму позові, натомість встановлено обов'язок органу ПФУ на перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум перерахованої пенсії з 01 серпня 2017 року.
Наведене рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року. Тобто, рішення суду першої інстанції, яким за позивачем встановлено право на перерахунок пенсії з 01 серпня 2017 року, на момент звернення до Херсонського окружного адміністративного суду із даним позовом набрало законної сили.
Відтак, право позивача на виплату недоотриманої пенсії визначено судом саме з 01 серпня 2017 року, а не з 01 березня 2017 року, як наголошується у позові.
Крім того, як вже встановлено судом, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01 серпня 2017 року, у зв'язку із чим, пенсія позивача склала 7589,70 грн. За результатами проведеного перерахунку, позивачу підлягає до виплати пенсія з серпня по вересень 2017 року в розмірі 7554,70 грн. (сума доплати - 3032,58 грн.), а з жовтня 2017 року по травень 2018 року - у розмірі 7589,70 грн. (сума доплати - 2063,98 грн.), разом до сплати - 25482,80 грн.
Відтак, відповідачем виконано рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року по справі № 766/13789/17 у повному обсязі.
Посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, які звільнилися з військової служби, та деяких інших осіб» є недоцільним, оскільки наведена стаття стосується нарахованих сум пенсії, в той час як позивачем не доведено, факт нарахування сум пенсії у перерахованому розмірі за період з 01 березня по 01 серпня 2017 року. При цьому, відповідач не мав обов'язку здійснити перерахунок, нарахування та виплату позивачу пенсії за період з 01 березня 2017 року, оскільки як вже зазначалося вище, рішенням суду від 12 вересня 2017 року територіальний орган ПФУ зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум перерахованої пенсії з 01 серпня 2017 року.
Враховуючи викладене, та той факт, що на виконання рішення суду відповідачем виплачувалась пенсія ОСОБА_1 в розмірі 7554,70 грн. тільки з 01 серпня 2017 року, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за період з 01 березня по 01 серпня 2017 року.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі “Федорченко та Лозенко проти України”, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість, позивач не довів протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої позивачем частини пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що має бути залишеним без задоволення.
Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання провести перерахунок пенсії, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 10.2.4