23.11.2018 ЄУН 337/4071/18
Провадження 2/337/1993/2018
23 листопада 2018 року Хортицкий районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Гальцевій К.В.
за участю представника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
11.09.2018 року представник позивача адвокат ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не мешкає в спірній квартирі без поважних причини понад шість років та втратив право користування житловим приміщенням.
Ухвалою судді від 25.09.2018 року справа прийнята до провадження судді Салтан Л.Г., призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.10.2018 року справа призначена до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки у судове засідання суду не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, вважає їх законними та обґрунтованими та такими, що найшли своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами, які є належними та допустимими, доводи позивача жодним доказом з боку відповідача не спростовані, просить позов задовольнити, стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Оскільки представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали провадження, вислухавши пояснення представника позивача , свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, повно та всебічно встановив обставини справи, оцінив за внутрішнім переконанням наявні докази у справі, які є належними, достовірними та допустимими, давши належну оцінку як кожного доказу окремо так достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, сторони ОСОБА_2 (позивач по справі) та ОСОБА_7 ( відповідач про справі) перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 27 листопада 2004 року до 26 серпня 2014 року, Рішенням Хортицького районного суду від 15 серпня 2014 року по справі №337/4284/14-ц, яке набрало законної сили 26 серпня 2014 року, шлюб між сторонами розірвано.
Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка з лютого 2016 року донька проживає з батьком і знаходиться на його утриманні.
Власником спірної квартири АДРЕСА_3 є позивач, який набув право власності на житло на підставі нотаріально засвідченого договору обміну квартир від 09 грудня 2009 року .
13 жовтня 2010 року сторони та їх малолітня донька ОСОБА_8 зареєструвалися у спірній квартирі, що підтверджується даними паспортів та відповідними довідками про реєстрацію місця проживання .
З січня 2012 року шлюбні відносини між стронамифактично припинилися, що підтверджується даними, зазначеними у вищевказаному рішенні Хортицького районного суду від 15 серпня 2014 року по справі №337/4284/14-ц про розірвання шлюбу. У січні 2012 року відповідачка виїхала з спірної квартири до нового місця проживання у м.Києві і з того часу до цього житла більше не поверталась.
Позивач зі своєю донькою ОСОБА_8 залишаються зареєстрованими у спірній квартирі, але на час роботи останнього тимчасово мешкають за адресою: Київська область, Сквирський район, с. Малі Лісівці, вул. Центральна, 5, а донька ОСОБА_8 навчається у місцевому навчальному закладі, що підтверджується відповідними довідками сільського голови Малолисовецької сільської ради та навчального закладу
На даний час фактичне місце проживання відповідачки позивачу невідоме, але за місцем їх реєстрації приходять листи від банків і колекторських компаній з вимогами про сплату боргів, що адресовані Відповідачці, зокрема:
-від ПАТ «УкрСибБанк» необхідність сплати простроченої заборгованості за кредитним договором від 24 жовтня 2015 року у сумі 1 107,52 грн. за станом на 2 червня 2016 року;
-- від ТОВ «Юридична фірма «Дельта М» про необхідність сплати боргу на користь ПАТ «УкрСибБак» у сумі 1 645,45 грн. за станом на 25 серпня 2016 року;
-від ТОВ «Партнер Фінанс», яке надіслало декілька повідомлень про стягнення заборгованості з Відповідачки через неповернуту позику за договором від 01 січня 2016 року у сумі 6 630,00 грн. та окремо - 680,00 грн. за станом на 287 квітня 2017 року;
-від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про необхідність сплатити борг за договором у сумі 5 856,90 грн. за станом на 25 квітня 2017 року, та у сумі 6 255,37 грн. за станом на 26 червня 2018 року;
У той же час, відповідачка вже понад шість з половиною років відсутня за місцем своєї реєстрації у квартирі позивача та не має там будь-якого майна, включаючи особисті речі, що підтверджується актом про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації, складеним 21 серпня 2018 року за участю трьох сусідів будинку 24 по вул. Воронезькій у м. Запоріжжя, які можуть підтвердити ці фактичні обставини як свідки. Підписи вказаних свідків та відповідність обставин, зазначених у цьому акті засвідчена головою правління ЖБК 249 «Дніпроспецсталь-16» ОСОБА_9, який керує справами багатоквартирного будинку 24 по вул..Вороезькій у м.Запоріжжя.
Добровільно зніматися з реєстрації відповідачка не бажає і тривалий час не підтримує зв'язку з позивачем і своєю донькою ОСОБА_8.
Відповідно до абзацу 10 ч. 1. ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Тобто, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
У відповідності до положень частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Статтею 321 ЦК України встановлений принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
У відповідності до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленості між ним і власником житла або законом.
Таким чином, відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України, право члена сім'ї власника квартири, який не є його співвласником, на користування цією квартирою обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним з ним проживанням у цій квартирі. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник згідно вимог ст.16, 319, 321, 391 ЦК України має право вимагати усунення відповідних перешкод шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, в тому числі і шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.
З урахуванням того, що відсутність відповідачки за місцем реєстрації понад шість років викликає необхідність для позивача, як власника квартири, сплачувати певні комунальні послуги за фактично відсутню особу, створює певні незручності для позивача і викликає стурбованість у зв'язку з наявними у відповідачки грошовими зобов'язаннями перед третіми особами, такий стан речей порушує їх з донькою права та майнові інтереси, зокрема перешкоджає їм у користуванні і розпорядженні своїм житлом.
Таким чином, відповідачка, у відповідності з ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, може бути визнана такою, що втратила право користування житлом, а саме - квартирою за адресою: АДРЕСА_4.
Зазначені обставини підтверджені поясненнями допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6М та письмовими доказами, наявними в матеріалах провадження, а саме : ОСОБА_5 про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 21.08.2018 року, копією паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3, копією паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_2А, копією свідоцтва про одруження серія І-ЖС № 123973 від 27.11.2004 року , копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 серія І-ЖС № 020682 від 15.12.2005 року , копією рішення Хортицького районного суду від 15 серпня 2014 року по справі №337/4284/14-ц про розірвання шлюбу, довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_8М, довідкою Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області від 30.07.2018 року про місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , довідкою Малолисовецького НВК «Загальноосвіьня школа І-ІІІ ступенів - дитячий садок» від 16.07.2018 року про місце навчання ОСОБА_8М, копією нотаріально засвідченого договору обміну квартир від 09.12.2009 р., витягом з Державного реєстру правочинів від 09.12.2019 р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.10.2010 р. , копією технічного паспорту на АДРЕСА_5 , копією договору про надання населенню послуг з газопостачання № 204257 від 10.04.2010р.,копією договору про користування електричною енергією № 565349060 від 12.08.2013 р., копіями квитанцій про сплату ОСОБА_2 комунальних платежів за 2017-2018 роки за утримання будинку, за газ, за електроенергію, копією попередження ПАТ «УкрСибБанк» від 02.06.2016 року на адресу ОСОБА_3, копією листа ТОВ «Юридична фірма «Дельта М» від 08.08.2016 року на адресу ОСОБА_3 , клпією застереження ТОВ «Партнер Фінанс» 28.04.2016 року на адресу ОСОБА_3, копією повідомлення ТОВ «Партнер Фінанс» 20.06.2016 року на адресу ОСОБА_3 , копією повідомлення-вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» від 24.04.2017 року на адресу ОСОБА_3 , копією вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» від 26.08.2018 року на адресу ОСОБА_3
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 317, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст.ст. 11,13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2), такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_4.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.
Копію рішення надіслати відповідачеві.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з часу виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26.11.2018 року.
Суддя: Л.Г. Салтан