03 вересня 2018 року м.Київ № 810/4007/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Богуславського РВ ГУ МВС України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ліквідаційної комісії Богуславського РВ ГУ МВС України у Київській області та просить суд:
зобов'язати провести перерахунок та видати оновлену довідку про грошове забезпечення, яка в період з 29.04.1986 по 02.05.1986 брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в ІІІ зоні небезпеки - кратність 5, для подачі її до органів Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії, в яку включити: збережений середній заробіток на службі, з урахуванням подвійного посадового окладу та посадового окладу за спеціальним званням із врахуванням 15 % надбавки до окладу за виконання робіт в населених пунктах з підвищеною радіоактивністю; роботу у вихідні і святкові дні (01.05.1986 та 02.05.1986), з оплатою у подвійному розмірі; добові за 4 дні у розмірі 3 крб 50 коп в день особам начальницького і рядового складу ОВС; надбавки взамін продовольчого пайка за 4 дні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Ліквідаційна комісія склала та подала до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, в яку не включила: збереженого середнього заробітку на службі, з урахуванням подвійного посадового окладу та посадового окладу за спеціальним званням із врахуванням 15% надбавки до окладу за виконання робіт в населених пунктах з підвищеною радіоактивністю; роботи у вихідні і святкові дні (01.05.1986 та 02.05.1986), з оплатою у подвійному розмірі; добові за 4 дні у розмірі 3 крб
50 коп в день особам начальницького і рядового складу ОВС; надбавки взамін продовольчого пайка за 4 дні.
На думку позивача, Ліквідаційна комісія Богуславського РВ ГУ МВС України у Київській області створила передумови для неврахування надбавки у належному розмірі під час перерахунку пенсії, чим порушила її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На день розгляду справи від відповідача заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву не надходило.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який проходив службу в органах внутрішніх справ, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Позивача з 31.08.2016 переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір пенсії позивача був розрахований відповідно до довідки про заробітну плату ОСОБА_2 від 25.08.2016 № 4063, виданої Богуславським районним відділом РВ ГУ МВС України в Київській області за роботу в зоні відчуження за період з 29.04.1986 по 02.05.1986, згідно якої фактичне грошове утримання ОСОБА_2 із якого визначається пенсія становить: у квітні 1986 року - 88 крб 20 коп, у травні 1986 року - 85 крб 30 коп, всього - 17 крб 50 коп.
Згідно із довідкою ГУ МВС України в Київській області від 30.01.2018. № К-172, відповідно до наказу УВС Київського облвиконкому про виплату кратних окладів особовому складу, який брав участь у заходах із ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, колишній працівник Богуславського РВВС УВС Київського облвиконкому ОСОБА_2 дійсно залучався до зазначених заходів у період з 29.04.1986 по 02.05.1986.
Довідкою від 03.03.2018 № К-172, виданою позивачу про те, що її чоловік ОСОБА_2 дійсно проходив службу в органах внутрішніх справ з 25.05.1971 (наказ УВС в Київській області від 24.05.1971 № 192) по 16.06.1995 (наказ ГУ МВС України в Київській області від 13.06.1995 № 54 о/с).
Згідно довідки від 25.08.2016 № 4063 виданої позивачу про те, що її чоловіку ОСОБА_2 за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Прип'ять, по місцю роботи - Богуславський РВВС на посаді старшого дільничного інспектора була виплачена заробітна плата в сумі 177 крб 50 коп з урахуванням коефіцієнта 5.
Крім того, у вказаній довідці зазначено, що оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони безпечності провадилася з установленого у зону відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-денного (36-годинного) робочого тижня та складала 138 крб 80 коп. Фактична ж заробітна плата із якої визначається пенсія складала
173 крб 50 коп. При цьому, у вказаній довідці міститься примітка, у якій зазначено, що станом на червень 1986 року грошове утримання складалося з посадового окладу - 100,00 крб, окладу за звання - 130,00 крб, надбавки за вислугу років - 34,50 крб, що становить разом 264,50 крб.
Проте, позивач зазначає, що довідка від 25.08.2016 № 4063 видана без урахування: збереженого середнього заробітку на службі, з урахуванням подвійного посадового окладу та посадового окладу за спеціальним званням із врахуванням 15% надбавки до окладу за виконання робіт в населених пунктах з підвищеною радіоактивністю; роботи у вихідні і святкові дні (01.05.1986 та 02.05.1986) з оплатою у подвійному розмірі; добових за 4 дні у розмірі 3 крб 50 коп в день особам начальницького і рядового складу ОВС; надбавок взамін продовольчого пайка за 4 дні.
У зв'язку з тим, що довідка не містить всіх складових грошового забезпечення, позивач звернулась із заявою від 02.07.2018 до відповідача, в якій просила провести перерахунок та видати оновлену довідку грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 для визначення їй пенсії шляхом пред'явлення довідки до органів Пенсійного фонду України з урахуванням вищезазначених надбавок.
Листом від 13.07.2018 № 2517/К-494 відповідач повідомив, що у видачі оновленої довідки позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю на це підстав.
Позивач не погоджуючись з такою відмовою звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Порядок виплати грошового забезпечення для військовослужбовців, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки з 26.04.1986 неодноразово змінювався.
Спочатку оплата праці регулювалася постановою ЦК КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», відповідно до якої оплата проводилася за підвищеними до 100 % тарифними ставками (посадовими окладами) незалежно від населеного пункту.
Надалі, враховуючи складність та напруженість у роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, для більш суттєвої компенсації робітникам за зазначену роботу та втрату працездатності, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031 «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» було визначено, що грошове утримання військовослужбовців, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки, проводиться в 5-, 4-, 3-кратному розмірах посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам надається також і оклад за військове і спеціальне звання. Процентна надбавка за вислугу років та інші надбавки за основним місцем служби нараховувалися на одинарний посадовий оклад.
Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 1 постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497-378 «Про умови оплати праці та пільги для працівників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС і ліквідації наслідків аварії в зоні відселення» (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 06.12.1988 №12-р) виплата військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, грошове утримання проводилось у подвійному розмірі посадових окладів і окладів за військове чи спеціальне звання.
У разі збереження за основним місцем штатної служби грошового утримання показник кратності відрядженим особам зменшувався на одиницю.
Нарахування і виплата грошового утримання регулювалися Положенням про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 19.03.1984 № 090.
Оплата праці працівників підприємств, розташованих в зоні ЧАЕС, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених Розпорядженням РМ СРСР від 17.05.1986 № 964 «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати», у відповідних зонах небезпеки в 5-, 4-, 3-кратному розмірі.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови РМ СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища», у відповідних зонах небезпеки в 4-, 3-, 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Пунктами 4 та 5 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» робітникам підприємств, організацій, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, установлювалася додаткова оплата праці за роботу у нічний час в розмірі 35% часової тарифної ставки за кожен час роботи в нічний час та максимальний розмір премії 60% тарифної ставки.
З моменту аварії на ЧАЕС оплату праці особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ СРСР регулювала постанова від 07.05.1986 № 524-156, абз. 2 п. 1 якої зобов'язував виплачувати таким особам посадові оклади і оклади за спеціальними званнями в подвійному розмірі.
З 23.05.1986 розпорядженням № 1031-рс на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ були розповсюджені порядок і розміри оплати праці, що передбачались розпорядженням № 964-рс від 17.05.1986 для робітників і службовців (5-, 4-, 3-кратний розмір тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в 3-й, 2-й або 1-й зонах небезпеки відповідно).
В разі, якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження становився менше на одиницю. В іншому випадку розмір виплати не буде відповідати вимогам вищезазначеного Розпорядження.
Відповідно до п.п. 4 і 5 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, п.п. 4 і 5 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 № 207-7 працівникам підприємств, організацій та установ, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища, встановлено додаткову оплату праці за роботу в нічний час у розмірі 35 % часової тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи в нічний час і максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) в місяць; дозволено підприємствам, організаціям і установам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії, у вихідні і святкові дні з оплатою праці у подвійному розмірі.
Згідно з п. 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, безпосередньо зайнятих на роботах щодо усунення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.
Про розповсюдження цих пунктів на осіб рядового і начальницького складу в цих постановах вказівок немає.
Положенням про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС СРСР від 19.03.1984 № 090 не передбачалося преміювання осіб рядового і начальницького складу, а також виплати в вихідні, святкові та нічний час.
Згідно п. 12 Положення про грошове утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 19.03.1984 № 090 винагорода за понаднормову роботу, а також додаткова винагорода за роботу у дні відпочинку та святкові дні не виплачувалася, за винятком особливих випадків, передбачених наказами МВС СРСР на підставі спеціальних рішень Уряду СРСР.
Крім того, відповідно до п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 № 778 для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється ненормований робочий час.
При змінній роботі або безперервному чергуванні встановлюється однакова вдень і вночі тривалість робочого часу. У разі необхідності особи рядового та начальницького складу зобов'язані нести службу в дні щотижневого відпочинку і святкові дні. При цьому, взамін невикористаних днів щотижневого відпочинку і святкових днів їм надаються інші вихідні дні.
Також, відповідно до Положення про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що діяли в 1986 році розрахункова денна тарифна ставка для оплати праці і, зокрема, для оплати праці за роботу в зоні відчуження розраховувалася шляхом ділення місячного окладу, а для осіб офіцерського і начальницького складу також і окладів за військове або спеціальне звання на кількість календарних днів за відповідний місяць роботи в зоні відчуження.
За таких обставин, суд вважає, що будь-якого іншого способу розрахунку середньоденної тарифної ставки для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ іншими законодавчими нормативними актами не передбачено.
При вирішенні справи враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 2315/4055/2012 (2-а/2315/173/2012) адміністративне провадження № К/9901/1140/18.
Крім того, як вбачається з розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 № 1006-р «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 роках осіб, які виконували роботи, повязані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища», з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 р.р. дозу опромінення в 25 бер і більше, органам внутрішніх справ дозволено перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні ЧАЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Як вбачається з п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Тобто, відповідач має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
Згідно довідки від 25.08.2016 № 4063 заробітна плата ОСОБА_2 за роботу в населених пунктах зони відчуження складала у період:
29.04.1986 - 30.05.1986 - зона 3, 2 дні, денна середньогодинна тарифна ставка 8,82 крб, кратність 4, всього - 70,56 крб;
01.05.1986 - 02.05.1986 - зона 3, 2 дні, денна середньогодинна тарифна ставка 8,53 крб, кратність 4, всього - 68,24 крб.
При цьому, збереження середньої заробітної плати за 4 дні роботи в зоні відчуження 138,80 крб.
Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження із якої визначається пенсія складає 173,50 крб.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем правомірно обчислено ОСОБА_2 оплату праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при зазначенні відомостей про розмір заробітної плати чоловіка ОСОБА_1 за період роботи у зоні відчуження у довідці № 4063 від 25.08.2016 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.