КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
22 листопада 2018 року № 810/4421/18
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,
за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,
представника позивача - Янчука О.С.
представника відповідача - Соколова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод харчових інгредієнтів" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області форми "Ш" від 15.05.2018 за №0016715101 та №0016705101 у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм податкового законодавства, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено та недобросовісно. Позивач зазначив, що предметом камеральної перевірки не можуть бути питання своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість, а тому прийняті відповідачем податкові рішення підлягають скасуванню.
Відповідач з позовом не погодився, свої заперечення висловив у письмовому відзиві, в якому зазначив, що на момент проведення камеральної перевірки позивача діяв на підставі та у межах повноважень, покладених на контролюючий орган чинним законодавством, що свідчить про законність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
У судове засідання, призначене на 22.11.2018, прибули представник позивача та представник відповідача. Під час судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, представник відповідача адміністративний позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ", згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою з 15.08.2013.
Як платник податків, позивач перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
Судом встановлено, що 18.04.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ".
За результатами проведення перевірки, відповідачем складено акт від 18.04.2018 №861/10-36-51/38715215, яким встановлено порушення вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме - термін сплати (перерахування) податку на додану вартість (а.с. 8-12).
Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, позивач подав до Бориспільського відділення Головного управління ДФС у Київській області свої заперечення на акт перевірки від 18.04.2018 №861/10-36-51/38715215.
Листом від 10.05.2018 №8778/10/10-36, Головне управління ДФС у Київській області, висновки акту камеральної перевірки від 18.04.2018 №861/10-36-51/38715215 залишило без змін, а заперечення до акту - без задоволення.
На підставі вищенаведеного, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
1) від 15.05.2018 №0016715101, яким ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 5001,54 грн (а.с. 13);
2) від 15.05.2018 №0016705101, яким ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 32928,67 грн (а.с. 14).
Користуючись своїм правом, передбаченим статтею 56 Податкового кодексу України, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку та подав скаргу до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду скарги, ДФС України прийняла рішення від 26.07.2018 №24654/6/99-99-11-03-01-25, яким податкові повідомлення рішення від 15.05.2018 №0016715101 та від 15.05.2018 №0016705101 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 18-19).
На переконання позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не базуються на нормах та приписах чинного законодавства, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У відповідності до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 ПК України.
Тобто, надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.03.2018 в адміністративній справі № 821/193/17.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, перевірка своєчасності та повноти нарахування і сплати позивачем податку на додану вартість у рамках камеральної перевірки, ґрунтується та відповідає вимогам чинного податкового законодавства, що свідчить про безпідставність та спростовує доводи ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" про протиправність обрання предмету камеральної перевірки контролюючим органом.
Окрім цього, щодо посилань позивача на порушення строків прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Матеріали справи вказують на те, що ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" подавало заперечення на акт перевірки від 18.04.2018 №861/10-36-51/38715215, яке було розглянуто контролюючим органом 10.05.2018 (а.с. 15).
Отже, керуючись вимогами пункту 86.8. статті 86 ПК України, керівник контролюючого органу мав прийняти податкове повідомлення-рішення, з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення прийняті 15.05.2018, тобто на третій робочий день, за днем розгляду скарги, що відповідає вимогам ПК України. Відтак, доводи позивача про порушення строку, встановленого для прийняття податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та є необґрунтованими.
Поміж цього, твердження позивача з приводу відсутності запрошення представника ТОВ "ЗАВОД ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ" у ході розгляду заперечень, суд також вважає необґрунтованим, так як така обставина не може слугувати достатньою підставою для скасування податкового рішення. У той же час, лист відповідача про результати розгляду заперечення, є змістовним, вмотивованим та виключає інший можливий варіант оцінки заперечень позивача, за встановленого актом від 18.04.2018 №861/10-36-51/38715215 порушення податкового законодавства.
Важливим для зазначення, на думку суду, є те, що сам факт порушення Товариством податкового законодавства щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань, не спростовується та не заперечується позивачем.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та правову обґрунтованість дій відповідача, які полягали у перевірці сплати податків позивачем, шляхом проведення камеральної перевірки.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх рішень.
За таких обставин, суд зазначає, що позовні вимоги суперечать нормам податкового права не ґрунтуються на його вимогах, тому адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 26 листопада 2018 р.