26.11.2018 Справа № 363/2232/17
26 листопада 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого - судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гавриленко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «Актив Банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хащіна Наталія В'ячеславівна, про визнання довіреностей та договору іпотеки недійсними,
встановив:
позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивовано тим, що від його імені та всупереч його волі, шляхом підроблення підписано довіреність від 02.06.2014 року № 532 на ім'я ОСОБА_4 на продаж земельних ділянок, коли він будь-яких нотаріальних дій з цього приводу ніколи не вчинював. В подальшому на підставі вказаної довіреності вже незаконно посвідчено наступну довіреність від 24.06.2014 року № 1757 та договір іпотеки від 25.06.2014 року.
У суді представник відповідача ПАТ «КБ «Актив Банк» клопотала про призначення судової почеркознавчої експертизи й витребування у позивача оригіналів згаданих довіреностей, договорів купівлі-продажу двох земельних ділянок, а у відповідних приватних нотаріусів реєстри нотаріальних дій за 2014 рік та нотаріальні справи про посвідчення згаданих документів.
Заслухавши заперечення представника позивача, який серед іншого також посилався і на те, що всі згадані документи у позивача та нотаріусів відсутні, які вилучено слідчим на підставі відповідної ухвали слідчого судді та які знаходяться, як докази, в матеріалах кримінального провадження, а тому на запит суду бути надані не можуть, коли в розпорядженні у позивача їх взагалі не існувало, оскільки вони є підробленими, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За змістом вимог ст. 83 ЦПК України докази подаються сторонами.
Експертиза призначається в суді згідно вимог ст. 103 ЦПК України, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також якщо сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Суд зазначає, що клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи є недостатньо визначеним, який документ та з приводу яких обставин слід дослідити експерту не зазначено . Крім того саме тільки посилання на те, що додана позивачем копія висновку експерта криміналіста з питань почеркознавчого дослідження довіреності належним чином не завірена підставою для призначення експертизи бути не може. В клопотанні не обґрунтовано чому саме вказаний висновок викликає сумнів щодо його правильності згідно вимог ст. 103 ЦПК України, коли саме тільки припущення підставою для цього бути не може.
Таким чином подане клопотання про призначення експертизи є необґрунтованим і задоволене бути не може.
Що стосується клопотання про витребування доказів, то згідно вимог ст. 84 ЦПК України його подано з пропущенням строку передбаченого ч. 3 ст. 83 ЦПК України, тобто не разом з поданням відзиву, який подано в цій справі відповідачем ПАТ «КБ «Актив Банк» 3 травня 2018 року та за відсутності обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк, що є підставою для залишення клопотання без задоволення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 83, 84, 103 і 260 ЦПК України,
ухвалив:
у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала згідно вимог ст. 393 ЦПК України оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя