14 листопада 2018 року м. Ужгород№ 807/189/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калинич Я. М.
при секретарі судових засідань - Попович М.М.
сторони в судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 26 листопада 2018 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АО № 03799 Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області від 27.02.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №03799 від 27.02.2018 року притягнуто до відповідальності ФОП ОСОБА_2 та накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України. Також вказує на те, що 21.02.2018 року жодних зауважень до наданих водієм документів у інспекторів Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області не було, про що свідчить відсутність записів у графі «Зауваження ДАІ та служби руху» дорожнього листа №153 серії АААТ. Жодні акти про порушення водію надані не були. Водію було надано для підпису, документ, але інспектори пояснили, що це проста формальність про те, що дійсно здійснювалась перевірку та відсутні порушення. У вказаному документі порушення не були зазначені.
Водієм автомобіля ОСОБА_3 було надано всі документи інспекторам. Після перевірки документів, не виявивши жодних порушень, інспектори відпустили водія.
В порушення п. 21 Порядку 1567 про результати перевірки транспортного засобу (зазначення номера складеного акта) інспектори не зробили запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення, підпису.
Отже, з акту, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови не може вбачатися підстав до висновку інспекторів про те, що позивач надавав послуги з перевезення пасажирів, оскільки факту перебування в автомобілі пасажирів не зафіксовано. В автомобілі пасажирів не було. Автомобіль їхав для проходження комп'ютерної діагностики. Також, відсутні докази про наявність будь-якого трафарету на транспортному засобі позивача, що міг би підтвердити здійснення останнім маршрутних перевезень так як такого не було. Зазначене в оскаржуваній постанові перевірки місце вчинення правопорушення - «м. Виноградів, вул. Копанська», не дає можливості встановити точного місця вчинення правопорушення. Таким чином, позивач переконана, що акт перевірки не може бути належним та допустимим доказом вчинення ФОП ОСОБА_2 правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за її відсутності (а.с.46). Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Окремо звертає увагу суду на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №807/903/17, яким було задоволено позов ФОП ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №082513 від 12.07.2017 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак таким було подано до суду заяву, якою просить розгляд справи провести без його участі. У задоволені позову просить відмовити. Одночасно вказує, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року, на яке посилається позивач, скасоване постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, а в позові ФОП ОСОБА_2 відмовлено.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначає, що 21 лютого 2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області на підставі направлення на перевірку від 20.02.2018 року №014374, проводилася рейдова перевірка у м. Виноградів та Виноградівському районі. О 09:20 год. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області у м. Виноградів був зупинений транспортний засіб марки «Мерседес», д.р.н. НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_2, за кермом знаходився ОСОБА_3, який здійснював регулярні спеціальні перевезення пасажирів. Під час проведення перевірки т/з марки Мерседес, р/н НОМЕР_1, який належить автомобільному перевізнику ОСОБА_2 посадовими особами Управління було виявлено порушення, відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів перелік яких визначено статтею 39 цього Закону - відсутній паспорт маршруту з позначкою «В». За наслідком чого складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів за №007672 від 21.02.2018 року.
Акт за №007672 від 21.02.2018 року засвідчений підписами посадових осіб Управління та водієм ОСОБА_3, у графі пояснення водія про причини порушень ОСОБА_3 зазначив, що «Ознайомлений».
Під час складання Акту №007672 від 21.02.2018 року водію т/з ОСОБА_3 вручено повідомлення - запрошення на розгляд справи за Актом №007672 від 21.02.2018 року, згідно якого ОСОБА_2 мала з'явитися 27.02.2018 року до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області для надання письмових пояснень та доказів про відсутність порушень автотранспортного законодавства. На розгляд справи 27.02.2018 року ОСОБА_2 не з'явилася, клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_2 не надходило.
На підставі вищевикладеного заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області Кейсом С.Г. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу серії АО №03799 від 27.02.2018 року за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2018 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області на підставі направлення на перевірку від 20.02.2018 року №014374 було проведено рейдову перевірку у м. Виноградів та Виноградівському районі (а.с.30).
Так, 21.02.2018 року о 09:20 год. у м. Виноградів, вул. Копанська був зупинений транспортний засіб марки «Мерседес» д.р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 за кермом якого знаходився ОСОБА_3.
Під час проведення перевірки т/з марки «Мерседес» д.р.н. НОМЕР_1 було виявлено порушення, відповідальність за яке передбачено ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів перелік яких визначено ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутній паспорт маршруту з позначкою «В».
У зв'язку із даними обставинами, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області складено акт №007672, у якому зафіксовано: відсутній паспорт маршруту та список пасажирів, та встановлено, що останнім надаються послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів перелік, яких визначено ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій ОСОБА_3 підписав акт перевірки без будь-яких пояснень та зауважень (а.с.31).
Також, під час складання Акту №007672 від 21.02.2018 року посадовими особами управління водію т/з ОСОБА_3 вручено повідомлення - запрошення на розгляд справи за Актом №007672 від 21.02.2018 року, згідно якого ОСОБА_2 повинна була з'явитися 27.02.2018 року до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області для надання письмових пояснень та доказів про відсутність порушень автотранспортного законодавства (а.с.32).
Однак ОСОБА_2 на розгляд акту не з'явилася клопотання про перенесення розгляду справи не надала.
27 лютого 2018 року заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області винесено постанову АО №03799, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 1700 грн. на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III, центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 1 Положення «Про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №387/2011 Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Частиною 1 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно із ч.2 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, перелік документів, які повинен мати водій для здійснення регулярних пасажирських перевезень, зазначений у ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, що складає 1700 грн.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України (далі - КМУ).
Постановою КМУ від 08.11.2008 року №1567, затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок). Згідно п.3 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Указом Президента України від 06.04.2011 року №387/2011 (далі - Указ), затверджено «Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті» (далі - Положення), згідно якого Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.
Розпорядженням КМУ від 29.08.2012 року № 628-р «Питання Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті» визначено, що Укртрансінспекція забезпечує покладені на неї Указом функції та повноваження.
Нормами пп.7 п.4.2 Положення визначено, що Укртрансінспекція України у сфері автомобільного транспорту, здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті.
Пунктом 6 вказаного Положення визначено, що Укратрансінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, у відповідності із пунктом 21 Порядку складається акт.
Суд вважає безпідставними покликання позивача, як на відсутність ним порушення та нездійснення ним перевезення, оскільки під час проведення перевірки т/з марки Мерседес, р/н НОМЕР_1, який належить автомобільному перевізнику ОСОБА_2, посадовими особами Управління було виявлено порушення - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, а саме - відсутній паспорт маршруту з позначкою «В».
З наявної в матеріалах справи, належним чином завіреної копії відповіді ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» на запит Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області від 30.11.2017 року №153/Ф вбачається, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Платі Юкрейн Лімітед» укладено договір від 01.11.2017 року за №01/18, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання виконувати перевезення пасажирів та їх багажу (а.с.34), що спростовує твердження позивача про нездійснення перевезення посажирів та підтверджує факт протилежного.
Також, суд зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року №807/903/17, на яке позивач покликається як на аналогічне, було скасоване постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року №876/1816/18 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №082513 від 12.07.2017 року відмовлено.
Окрім того, твердження позивача про те, що послуги по перевезенню не надавались, оскільки факту перебування в автомобілі пасажирів не зафіксовано, а відтак акт перевірки не може бути належним доказом у справі, суд оцінює критично та вважає, що таке пояснення зумовлено виключно бажанням позивача уникнути передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження позовних вимог, натомість відповідач довів правомірність винесення оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №03799 від 27.02.2018 року.
Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах передбачених законом повноважень, на підставі та у спосіб, визначений законодавством України у сфері автомобільного транспорту, факт порушення позивачем вимог ст. ст.39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є доведеним, а тому його правомірно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та накладено адміністративно-господарський штраф в межах санкції абз.1 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка передбачає застосування адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначенийст.39 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №03799 Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області від 27.02.2018 року є не обґрунтованим та до задоволення не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, підпунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЯ.М. Калинич