308/12315/18
21.11.2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/12315/18, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030001778 від 01.06.2018 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Словацької Республіки, м. Михайловці та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, із середньою освітою, не одруженого, раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України ,-
На розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030001778 від 01.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив продовжити запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів, з підстав того, що наявні ризики для кримінального провадження, які існували під час обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та вразі зміни запобіжного заходу, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності, а саме існує можливість його переховування від суду, та враховуючи наведене також наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, та просили змінити ОСОБА_4 міру запобіжного на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду 27.09.2018 року відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до вимог ст. 177 КПКУкраїни - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не надано докази погіршення його стану здоров'я та доказів на підтвердження міцності його соціальних зв'язків в місті постійного проживання, наявність постійного місця роботи, належних доказів про репутацію, майновий стан.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
З огляду на наведене, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк від 5 до 7 років, враховує особу обвинуваченого та те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Заслухавши учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що обставини, зазначені при обранні запобіжного заходу продовжують існувати і по даний час, судове провадження не закінчено, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може ухилятися від явки до суду і виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини у справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, а застосування більш м'яких запобіжних заходів особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід крім тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 , буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд ,-
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 18 січня 2019 року включно.
Підготовче судове засіданні відкласти на 03.12.2018 року на 14 год. 30 хв. з викликом прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.
Роз'яснити учасникам провадження про їх право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.
Повний текст ухвали буде складено і проголошено 23 листопада 2018 року о 13 год. 15 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1