Справа № 308/7858/17
(заочне)
19 листопада 2018 року м. Ужгород
Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
в особі: головуючого - судді: Данко В.Й.,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що ОСОБА_2 є власником житлової квартири за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 6/18. Позивач та відповідачка ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.07.2016 року у справі №308/2275/16-ц було розірвано. На даний час за вказаною адресою є зареєстрованими четверо людей - сам позивач ОСОБА_2, відповідачка ОСОБА_3 та двоє їхніх спільних дітей - син ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6. Однак, відповідачка ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає фактично з лютого 2016 року. Оскільки факт реєстрації відповідачки за вказаною вище адресою порушує права позивача щодо користування та розпорядження даною житловою квартирою, зобов'язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу, просить суд задовольнити позовні вимоги, та, винести рішення, яким визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщеннями, а саме квартирою за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 6/18.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив, та просив провести розгляд такої за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу у відсутності відповідачки згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК (в редакції від 15.12.2017 року) та ухвалює заочне рішення.
Представник відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій заперечень проти даного позову не має, та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
По справі встановлено, житлова квартира за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 6/18 належала на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_2 та його діду ОСОБА_8, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з рішенням від 24.12.2003 року №342.
На підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20.09.2007 року у справі №2-4097/07 частка кожного із співвласників даної квартири була виділена, на підставі чого житлова квартира за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 6/18 вже належала ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «БТІ м. Ужгорода» Ужгородської міської ради від 20.12.2007 року №17147185.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 помер, після чого відкрилася спадщина на ? частину даної квартири, яку успадкував його онук - ОСОБА_9
Так, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.01.2008 року за реєстровим №3-101, посвідченого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем майна ОСОБА_8 є його онук ОСОБА_9
Спадкове майно, на яке видане свідоцтво складається з ? частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, позивач ОСОБА_9 є одноосібним власником житлової квартири за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 6/18
Право власності позивача на вказане майно підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17147185 від 20.12.2007 року - частка приватна спільна часткова ?, а також ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17888059 від 26.02.2008 року - частка приватна спільна часткова1/2 (підстава Свідоцтво про право на спадщину /3-101/).
Позивач та відповідач ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.07.2016 року у справі №308/2275/16-ц було розірвано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією даного рішення.
Із наявної в матеріалах справи відповіді на судовий запит за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області №3.1.8/8540 від 28.08.2017 року та наявної в матеріалах справи Довідки про склад сім'ї та розмір планетів за житлово - комунальні послуги вбачається, що ОСОБА_4 є зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Однак, судом встановлено, що відповідачка не проживає за вказаною вище адресою із лютого 2016 року.
Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією ОСОБА_10 про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації ОСОБА_4 від 01.07.2017 року та від 03.01.2018 року, з яких вбачається, що ОСОБА_4 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з лютого 2016 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, здавати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Однак, судом встановлено, що факт реєстрації відповідачки ОСОБА_4 за вказаною вище адресою порушує права ОСОБА_4 як законного власника свого майна щодо користування та розпорядження вказаною квартирою, зобов'язує сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що слід визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 4 - 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 - 259, 264, 265, 280 - 282, 289 ЦПК України (в редакції від 5.12.2017 року), ст.ст. 16, ч.1 ст. 383, ст. 391, ч.2 ст. 405 ЦК України, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщеннями, а саме квартирою за адресою: м. Ужгород, буд. №6 кв.№18.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_11