Справа №359/5339/18
Провадження №2/359/2128/2018
26 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 12 червня 2010 року сторони уклали шлюб. Під час якого в них народився син ОСОБА_3 Позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
У судовому засіданні позивач підтримує позов та просить його задовольнити.
ОСОБА_2 позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 12 червня 2010 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у ВРАЦС Бориспільського МРУЮ Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів був зроблений відповідний актовий запис за №198. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 12 червня 2010 року (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 20 серпня 2010 року (а.с.8).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу супере-чило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допуска-ється. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем. Збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією №23116855-1 від 9 липня 2018 року (а.с.1). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 704 гривень 80 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.3 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 12 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в книзі реєстрації шлюбів був зроблений відповідний актовий запис за №198, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1витрати на оплату судового збору в розмірі 704 гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець