14 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2093/18
13 год. 45 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кованій В.А.,
за участю:
представника позивача - Устименка П.В.,
представника відповідача - Малюченка С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ЛІДЕР-АГРО" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Фермерське господарство "ЛІДЕР-АГРО" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України № 479203/33825152 від 26.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.10.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважати прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до Державної фіскальної служби У країни податкову накладну № 3 від 05.10.2017 р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України № 479204/33825152 від 26.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 05.10.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважати прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до Державної фіскальної служби України податкову накладну № 3 від 05.10.2017 р.
Ухвалою від 23 жовтня 2018року провадження у справі відкрите.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху. 29 жовтня 2018 року недоліки позовної заяви усунуто.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в адміністративному позові зазначив, що за результатами здійснення господарської діяльності позивач відправив на реєстрацію податкові накладні від 05.10.2017 року № 3, №6. Однак, податковим органом зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних та запропоновано надати додаткові пояснення та документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Позивач надав запитувану відповідачем інформацію та документацію, проте 26.12.2017 року комісія ДФС України прийняла рішення №№ 479203/33825152, 479204/33825152 про відмову в реєстрації податкових накладних від 05.10.2017 року №№3,6. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними оскільки, ФГ "ЛІДЕР-АГРО" надало відповідачу усі документи, які є у підприємства в наявності, і які підтверджують поставку товару ТОВ «Науково-виробнича фірма «РЕЛЕ». Позовні вимоги мотивовані тим, що винесені комісією спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є необґрунтованими, оскільки не містять в собі чіткої підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття належного рішення. Позивач зазначає, що у свою чергу, це позбавило господарство можливості надати ті документи, яких, на думку відповідача, не вистачало. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
13 листопада 2018 року відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає з таких підстав. За результатами опрацювання системи моніторингу критеріїв ознак ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:07.02. Квитанціями №1 позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року та /або таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу. Через недостатність наданих позивачем документів, а також через надання документів складених з порушенням законодавства спірними рішеннями ДФС України від 26 грудня 2017 року відмовлено в реєстрації податкових накладних №№3,6 від 05 жовтня 2017 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
05.12.2005 року ФГ "ЛІДЕР-АГРО" зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як товариство з обмеженою відповідальністю, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
20 вересня 2017 року між позивачем та ТОВ науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №20/09, згідно з яким позивач зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначену в договорі продукцію - помідори (томати) свіжі для промислового перероблення в кількості 309 тон за ціною 2500,00 грн за тону.
Вимоги до якості продукції визначені в додатку №2 до договору №20/09 від 20 вересня 2017 року.
На підставі зазначеного договору 05 жовтня 2017 року був поставлений товар та, серед інших, виписані податкові накладні №3 на суму 102980 грн, з них ПДВ 17163,33 грн; №6 на суму 346627,50 грн, з них ПДВ 57771,25 грн, які у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих квитанцій від Державної фіскальної служби України від 23.10.2017 року податкові накладна доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України, але їх реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ. В квитанціях зазначено, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом б Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0702. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року та /або таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.
На виконання п.п.201.16.2 п.201.16. ст.201 ПКУ на адресу податкового органу від ФГ "ЛІДЕР-АГРО" 20.12.2018 направлені Повідомлення №№8,9 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, додатком до Повідомлення направлено копії документів щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковим накладним, реєстрацію яких зупинено.
Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України від 26.12.2017 року №№ 479203/33825152, 479204/33825152 було відмовлено в реєстрації податкових накладних від 05.10.2017 року №№3,6.
ФГ "ЛІДЕР-АГРО" вважає рішення Державної фіскальної служби 26.12.2017 року №№ 479203/33825152, 479204/33825152, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, необґрунтованими і безпідставними, тому звернулося до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи даний спір суд виходить із наступного.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В даному випадку ФГ "ЛІДЕР-АГРО" були надіслані квитанції від 23.10.2017 року.
Зі змісту даних квитанцій по податковим накладним вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 №567.
Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанціях від 23.10.2017 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що фіскальним органом у квитанціях вказується лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин) вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Зокрема, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях від 23.10.2017 року чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567. Визначення фіскальним органом у даних квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
З аналізу норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Відповідачем у квитанції по податковим накладним від 05.10.2017 № №3,6 вказано про те, що виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 0702, та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України. Конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику), не зазначено.
Разом з тим, суд приймає до уваги надання позивачем документів, які зазначені п.1 Вичерпного переліку документів, затвердженому наказом № 567, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв. Цей факт не був спростований.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.
У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем були надані до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області копії документів та пояснення до господарських операцій з поставки товару ТОВ науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» та податкові накладні №№3,6 від 05.10.2017 року для направлення для Комісії ДФС України.
Дані документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. Однак, 26.12.2017 року Комісія Державної фіскальної служби України прийняла рішення №№ 479203/33825152, 479204/33825152, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №№3,6 від 05.10.2017 року.
Суд зазначає, що рішення комісії від 26.12.2017 року №№ 479203/33825152, 479204/33825152, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №№3,6 від 05.10.2017 року, не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, рішення комісії Державної фіскальної служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
Виходячи з вищевикладеного, оскаржувані рішення комісії не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними у реєстрації яких відмовлено.
Господарські операції, за результатами яких видані податкові накладні підтверджено належними доказами.
В момент здійснення господарської операції позивач та його контрагент ТОВ науково-виробнича фірма «РЕЛЕ» були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не спростовано відповідачем, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит у покупця є отримання товарів та послуг.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ науково-виробнича фірма «РЕЛЕ», та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №№3,6 від 05 жовтня 2017 року.
Суд також зазначає, що оскаржувані рішення комісії Державної фіскальної служби України від 26.12.2017 року №№ 479203/33825152, 479204/33825152 є актами індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частинами 1, 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 132 КАС України).
Положеннями ч. 1 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, несуть сторони.
В силу ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, розмір таких витрат визначається на підставі доказів про понесені стороною витрати (договори, рахунки, платіжні документи тощо) та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі (описи, акти виконаних робіт тощо).
В частині судових витрат Європейський суд з прав людини в п.37 справи "Романченко проти України" (Заява N 5596/03) суд повторює, що для того, щоб судові витрати були присуджені за статтею 41, має бути встановлено, що вони були реально понесені та були необхідними з метою попередження або отримання відшкодування за порушення Конвенції, а також були розумними щодо суми.
Представником позивача в адміністративному позові викладено прохання включити до судових витрат витрати на правничу допомогу, яке мотивоване тим, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 25.09.2018 року №25/09/2018 ФГ «ЛІДЕР-АГРО», клієнт сплатив адвокату Рубелю В.С. 6300 грн за підготовку адміністративного позову (5400 грн) та надання клієнту усних консультацій та роз'яснень (900 грн).
Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, суд вважає, що необхідними для отримання відшкодування за порушення прав та інтересів позивача є витрати на підготовку та подання адміністративного позову в розмірі 5400 грн, решта витрат не має реального впливу на захист прав та інтересів позивача.
В судовому засіданні 14.11.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному виготовлений та підписаний 26.11.2018р.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України № 479203/33825152 від 26.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.10.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 05.10.2017 р., подану Фермерським господарством "ЛІДЕР-АГРО".
Визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України № 479204/33825152 від 26.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 05.10.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 05.10.2017 р. подану Фермерським господарством "ЛІДЕР-АГРО".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Фермерського господарства "ЛІДЕР-АГРО" (код ЄДРПОУ 33825152) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3200 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Фермерського господарства "ЛІДЕР-АГРО" (код ЄДРПОУ 33825152) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 5400,00 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 листопада 2018 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8