Справа № 359/5610/18
Провадження № 2-а/359/208/2018
19 жовтня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Степаненко А.О.,
з участю представника позивача - Сінькевича В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до капрала роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м.Борисполі Київської області Борисенка Павла В'ячеславовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 19.06.2018 серії ЕАА №449691,-
18.07.2018 року представник ДП МА «Бориспіль» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним позовом, в якому просили суду постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 19.06.2018 року серії ЕАА № 449691 скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (а.с.1-4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 02.07.2018 року на адресу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.06.2018 року серії ЕАА № 449691.Так, зі змісту постанови, 19.06.2018 о 12.59 за адресою с.Гора Бориспіль-7, водій ОСОБА_5. керував транспортним засобом ЗАЗ НОМЕР_1, що не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.121 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_5. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Позивач зазначає, що зазначена постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки не було враховано всі обставини. Зазначили, що транспортний засіб ЗАЗ д.н. НОМЕР_1 належить та зареєстровано за ДП МА «Бориспіль», а водій ОСОБА_5. є працівником ДП МА «Бориспіль» та перебуває на посаді водія легкового автомобіля служби спецтранспорту, якому було передано в оперативне користування даний транспортний засіб. Вказують, що у відповідності до вимог ст.35 ЗУ «Про дорожній рух», транспортний засіб ЗАЗ д.н. НОМЕР_1 є легковим автомобілем, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю. Зазначена обставина не була врахована працівником поліції при винесенні оскаржуваної постанови, тому вважають що відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. Також вказують, що відповідачем було невірно застосовано вимоги статті 258 КУпАП, та винесено постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи - Департамент патрульної поліції (а.с. 20).
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та відзиву на позов суду не направив.
Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4 також у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила. Проте направила до суду клопотання від 02.10.2018, у якому просила залишити позов без розгляду, мотивуючи тим, що у провадженні суду уже перебуває справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме: ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлевою Л.В. 11.07.2018 р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до поліцейського роти № 2 УПП у м.Борисполі ДПП Борисенка П.В. про скасування постанови серії ЕАА № 449691 від 19.06.2018, розгляд якої відкладено на 05.11.2018року (а.с.26-27,28).
В задоволенні заявленого клопотання про залишення позову без розгляду ухвалою суду від 19.10.2018 року було відмовлено (а.с.30).
У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністартвиного судочиснтва України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З досліджених у судовому засіданні документів встановлено, що капралом поліції Управління патрульної поліції в м.Бориспіль Борисенко П.В. 19.06.2018 було винесено постанову Серії ЕАА № 449691 відносно ОСОБА_5., відповідно до змісту якої, 19.06.2018 о 12.59 за адресою с.Гора Бориспіль-7, водій ОСОБА_5. керував транспортним засобом ЗАЗ НОМЕР_1, що не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.121 КУпАП. А також цією постановою відповідач наклав на ОСОБА_5. адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а. с. 5,6).
Так, п. 31.3.6) ПДР України: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною 3 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з вимогами ч.ч. 2,3ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи.
Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частина 2 статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі, частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналогічні вимоги щодо оцінки доказів та розгляду справи закріплені ст. ст. 252, 278, 279 КУпАП України.
Як передбачено ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.
Суд також враховує, що відповідно до ч.2 та 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію України» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до вимог ч.2 вказаної статті, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Одночасно, суд враховує, що згідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби-незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137, Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі-Порядок) визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС(далі-транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи)до них(крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку),мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби-незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Судом встановлено, що транспортний засіб -легковий Седан ЗАЗ НОМЕР_1 належить та зареєстрований за ДП МА «Бориспіль» , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2(а.с.7).
ОСОБА_5. працює водієм легкового автомобіля(обслуговування адміністрації підприємства)служби спецтранспорту ДП МА «Бориспіль» та керував транспортним засобом -легковий Седан ЗАЗ НОМЕР_1, який переданий йому в оперативне користування на підставі акту прийому-передачі транспортного засобу( а.с.8,9).
Отже, транспортний засіб ЗАЗ НОМЕР_1 є легковим автомобілем, не є таксі та не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Будь-яких належних і допустимих доказів того, що було порушено вимоги п.31.3.б) ПДР, а відповідно, скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, відповідачем суду не надано, та не зазначено джерел їх здобуття.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, у порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.3 ст.121 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б доводили факт порушення п. 31.3.б) Правил дорожнього руху України, а відповідно факт скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутні.
При цьому суд враховує, що оскаржувана постанова порушує права позивача, оскільки саме на власника транспортного засобу покладаються обов'язки, визначені ст.35 Закону України «Про дорожній рух» та Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137, який вправі доводити відсутність підстав для проходження обов'язкового технічного огляду, а відповідно для притягнення водії, які керують належним позивачу транспортним засобом до відповідальності за порушення вищенаведених вимог п. 31.3.6) ПДР України
необґрунтованість таких вимог
Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9, 286 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення - слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 6, 74-77, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАА №449691 від 19 червня 2018 року про притягнення Борисенка Олександра Миколайовича до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Повний текст виготовлено 29.10.2018.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя