Справа № 420/6125/18
26 листопада 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Рішабх Пармар до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Дишлевої Тетяни Володимирівни, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
23.11.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Рішабх Пармар до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Дишлевої Тетяни Володимирівни, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про забезпечення позову, у якій заявник просить заборонити: усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Одеський національний медичний університет (місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2, ідентифікаційний код: 02010801) щодо прізвища, імені, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у тому числі, але не виключно: вносити зміни керівника або відомостей про керівника Одеського національного медичного університету, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вносити зміни підписанта або відомостей про підписанта Одеського національного медичного університету, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; вносити зміни фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо, Одеського національного медичного університету, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; скасовувати реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Одеський національний медичний університет щодо керівника (підписанта); заборонити Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України виконувати рішення Міністерства юстиції України, передбачені пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо проведення будь-яких реєстраційних дій щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про керівника або відомостей про керівника, про підписанта або відомостей про підписанта Одеського національного медичного університету місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2, ідентифікаційний код:02010801.
В обґрунтування поданої заяви Рішабх Пармар зазначає, що 20.11.2018 року відповідачем було вчинено реєстраційну дію, яка полягала у внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - ЄДР) змін щодо Одеського національного медичного університету (ідентифікаційний код 02010801) в частині даних "Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Зокрема, 20.11.2018 року у ЄДР зазначено наступну інформацію щодо керівника ОНМедУ: "ОСОБА_3 - підписант (БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ); ОСОБА_2 - керівник з 31.08.2018 року (Т.В.О. ректора ОНМедУ, який має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю ОНМедУ, а саме здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст.34 ЗУ "Про вищу освіту" та п. 1 розділу VI Статуту ОНМедУ)". Отже, з 20.11.2018 року в ЄДР зазначено ОСОБА_2 як керівника ОНМедУ, тимчасово виконуючого обов'язки ректора, який має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю ОНМедУ.
Позивач наголошує на очевидній протиправності зазначеної реєстраційної дії, проведеної приватним нотаріусом як державним реєстратором з огляду на те, що згідно ст. 40 Закону України "Про вищу освіту", у закладах вищої освіти та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке означає право і можливість студентів вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти. Студентське самоврядування об'єднує всіх студентів відповідного закладу вищої освіти. Отже, позивач як студент ОНМедУ має право на участь в управлінні ОНМедУ. Частиною 2 ст.40 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що у своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом закладу витої освіти та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти. Відповідно до п.3 розділу VII Статуту Одеського національного медичного університету, затвердженого Наказом МОЗ України від 18 серпня 2016 року №863, за погодженням з органом студентського самоврядування Університету приймаються рішення про призначення заступника декана факультету, заступника ректора Університету та ректора Університету. Отже, призначення ректора Університету, в тому числі покладення на особу обов'язків ректора, повинно відбуватись виключно за погодженням з органом студентського самоврядування ОНМедУ. Проте, відомості про ОСОБА_2 як керівника з 31.08.2018 року (т.в.о. ректора ОНМедУ, який має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю ОНМедУ) внесено Відповідачем до ЄДР незаконно, оскільки призначення ОСОБА_2 т.в.о. ректора ОНМедУ відбулось без погодження з органом студентського самоврядування відповідно до вимог законодавства та статуту ОНМедУ. Отже, відповідач порушив вимоги чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про вищу освіту", належним чином не перевірив документи, які подаються для вчинення реєстраційної дії, та незаконно провів реєстраційну дію №15561070049022681. Заявником звернено увагу суду, що відповідно до відомостей з ЄДР відповідачем проведено реєстраційну дію щодо зміни керівника ОНМедУ та вказано, що ОСОБА_2 має право здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст.34 ЗУ "Про вищу освіту" та п. 1 розділу VI Статуту ОНМедУ. Проте, ст.34 Закону України "Про вищу освіту" п. 1 розділу VI Статуту ОНМедУ наділяє керівника закладу вищої освіти широкимколом повноважень. Таким чином, внесення будь-яких змін до ЄДР щодо керівника ОНМедУ, може призвести до невідворотних негативних наслідків як для працівників та студентів ОНМедУ, так і для діяльності Університету в цілому, оскільки до повноважень ректора ОНМедУ входять, у тому числі, виплата заробітних плат, стипендій та проведення інших обов'язкових платежів ОНМедУ. Отже, існує реальна загроза, що за час розгляду справи в суді, можуть бути внесені зміни до ЄДР щодо ректора Одеського національного медичного університету, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" від 20.11.2018 року № 15561070049022681.
Позивач просить суд врахувати пов'язаність заходів забезпечення позову із фактичними обставинами справи, адже існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам студентів ОНМедУ, у тому числі, позивача до ухвалення рішення в даній справі.
Відповідно до ч.3 ст.168 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно зі ст.152 КАС України заява про забезпечення позову повинна містити 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Також, суд наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову заявник просить: "заборонити усім без виключення державним реєстраторам юридичних осіб, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про Одеський національний медичний університет (місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2, ідентифікаційний код: 02010801) щодо прізвища, імені, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та даних про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, у тому числі, але не виключно…".
Проте, заявник не надає жодних доказів на підтвердження того, що вчинена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Дишлевою Т.В. реєстраційна дія вчинена саме з порушенням вимог законодавства, на підставі документів, які, на думку заявника, повинні бути погодженні з органом студентського самоврядування, проте не були погодженні вказаним органом. Отже, заявником не надано до суду жодних доказів в обґрунтування протиправності дій приватного нотаріуса Дишлевої Т.В.
Крім того, такий в спосіб забезпечення позову, враховуючи обставини, що описані заявником як обставини подальшого звернення до суду з позовом, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Щодо прохання заявника заборонити Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України виконувати рішення Міністерства юстиції України, передбачені пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо проведення будь-яких реєстраційних дій щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про керівника або відомостей про керівника, про підписанта або відомостей про підписанта Одеського національного медичного університету місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2, ідентифікаційний код:02010801 заявником взагалі не наведено жодних підстав та обґрунтувань.
Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій.
До того ж, позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.
Отже, з урахуванням наведених обставин, та, у даному випадку, враховуючи відсутність належних обґрунтувань, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду в майбутньому або існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.
Керуючись ст.ст. 7, 150-154, 241-243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Рішабх Пармар до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Дишлевої Тетяни Володимирівни, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Бутенко А.В.