Справа № 359/913/18
Провадження № 2/359/1238/2018
«09» листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Степаненко А.О.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
05.02.2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, відповідно до якого просила суд: стягувати з ОСОБА_3 аліменти на свою користь на утримання малолітньої дитини- їхнього спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини від його заробітку(доходу) щомісячно до досягнення ним повноліття.( а.с.1-3).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2016 року. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. Зазначила, що з відповідачем була домовленість про надання коштів на утримання сина, однак надавав гроші періодично і у незначних сумах. Сама ж позивач на даний час не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за новонародженою дитиною. Вважає, що оскільки відповідач отримує зарплату, яка складає близько 15000 грн. на місяць, він може сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Однак, направив суду заперечення на позов ( а.с.60-62), у якому зазначено, що у відповідності до ч.5 ст.183 СК України позивач має право звернутися з заявою про стягнення аліментів у розмірі однієї чверті на одну дитину, у розмірі однієї третини-на двох дітей. Також вказує, що позивач вводить суд в оману, оскільки обізнана, що в нього є неповнолітня дитина від попереднього шлюбу, на яку за рішенням суду від 17.12.2015 р.(справа № 2/489/3137/15), з нього стягуються аліменти у розмірі 1800 грн. з 06.10.2015 р. і до досягнення дитиною повноліття. Також зазначив, що має на утриманні непрацездатних батьків похилого віку, матері-66 років, батьку-72 роки. Вказує, що наведені позивачем обставини, щодо ненадання коштів на утримання дитини, не відповідають дійсності, оскільки кошти він перераховував і має підтверджуючі квитанції, які може надіслати суду. За рішенням суду не заперечує сплачувати аліменти. Просив суд задовольнити позов частково, та при прийнятті рішення взяти до уваги викладені ним обставини та врахувати його позицію стосовно стягнення аліментів, та просив суд визначити розмір аліментів керуючись ч.1 ст. 184 СК України- у відповідній грошовій сумі 1800 грн.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення, письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.07.2013 року, який рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2016 року розірвано, що підтверджується відповідними: свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 та копією рішення від 26.04.2016 року (а.с.6,7).
Від шлюбу мають малолітню дитину: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження НОМЕР_5 ( а.с.5).
Та обставина, що малолітня дитина проживає з позивачем за вказаною в позовній заяві адресою місця проживання позивача АДРЕСА_1, підтверджується актом обстеження житлово0побутових умов, складеним 25.01.2018року депутатом Бориспільської міської ради ОСОБА_5.( а.с.11).
Відповідачем не оспорюється, що малолітній син сторін проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.
Згідно з вимогами ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Як передбачено ч.2 та 3 вказаної статті за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч.2 вказаної статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Будь-яких доказів того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу позивачу на утримання малолітньої дитини, а також, що на утриманні відповідача є інші непрацездатні особи, суду надано не було.
Враховуючи викладене, керуючись зазначеними нормами закону, з урахуванням усіх обставин справи, матеріального становища платника аліментів, який є працездатного віку, працює, а також, визнану відповідачем обставину, що він спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1800гривень в місяць, що співмірним з визначеним чинним законодавством прожитковим мінімумом для дитини віком до 6 років, суд вважає, що у даному випадку з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд враховує, що такий розмір аліментів відповідає визначеному ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України розміру аліментів, який може бути стягнутий з платника аліментів в безспірному порядку, а також зазначає, що визначена позивачем частка від заробітку відповідача є необґрунтованою завищеною, жодними належними і допустимими доказами не доведена.
За змістом ст.191 Сімейного кодексу України суд стягує аліменти від дня пред'явлення позову.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 гривні 80 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь держави відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141, 223, 258,259,263-265,266,267,273, 280 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1, виданий 13.06.2000 Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частки його заробітку (доходу), але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1, виданий 13.06.2000 Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_2,судовий збір на користь держави в сумі 704 гривні 80 копійок (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Повний текст рішення виготовлений 19.11.2018.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів