Справа № 357/8624/18
2/357/3221/18
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
13 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 04.07.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 8 000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник зобов'язався повністю повернути кошти та сплатити проценти згідно умов договору. Однак, відповідач допустив виникнення боргу і станом на 17.06.2018року заборгованість становить 23 742,85грн. Позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку зазначену суму боргу, та суму судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідно до положень до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання відповідач не з'явився, але був повідомлений за зареєстрованою адресою проживання рекомендованим листом, жодних клопотань чи заперечень суду не подав, та відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 04.07.2014року між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» і відповідачем було укладено договір б/н на отримання кредиту в розмірі 8000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зазначене підтверджено копією кредитного договору.
Встановлено,що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "Приватбанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Пунктом 1.1.3.2.4 договору для ПАТ КБ "Приватбанк" передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки:
- у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;
- у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Відповідач зобов'язався на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Пунктом 2.1.1.12.1 договору сторонами погоджено, що зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту,. сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.
Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості за відповідачем станом на 17.06.2018 року рахується заборгованість в розмірі 23742,85грн., з яких: 5257,95грн. - тіло кредиту; 7625,51грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 9252,59грн.-нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 1106,80грн. - штраф (процентна складова).
Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобовязана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору, то вимоги банку про стягнення заборгованості за кредимтом є обґрунтованими.
Однак, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування комісії та пені проведено в одній колонці, а тому неможливо з'ясувати, яку суму складає комісія, а яку пеня та якого виду, оскільки тарифами передбачено нарахування 2-х видів пені, а тому, суд, взагалі, не має можливості перевірити правильність нарахування пені.
Розрахунок заборгованості пені суд вважає необґрунтованим, тоді як за ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна обґрунтувати свої вимоги та заперечення.
Що стосується нарахування позивачем штрафу, то суд виходить з наступного.
Так, за ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, яка є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Як вбачається з Умов та правил надання банківських послуг і вказано вище в рішенні, штраф, як і пеня, нараховується при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, тобто, за одні і ті ж самі порушення.
А відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Крім того, згідно норм ЦК України, на що вказано вище, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно тарифів банку та відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, штраф нараховується банком у твердій сумі -500 грн. та 5 % від суми позову, що суперечить нормам ЦК України.
А тому вимоги позивача про стягнення штрафу, суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Отже, на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 5257,95грн. та заборгованість за процентами в сумі 7625,51грн., всього - 12883 грн. 46 коп.
Суд відмовляє в частині позову щодо стягнення неустойки (пені та штрафів) із-за необґрунтованості заявлених вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,549,599,610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 народження (ІПН 27709157798) на користь Акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» заборгованість в сумі 12883грн. 46коп. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні сорок шість копійок) та судові витрати у справі в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Киїського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.
СуддяОСОБА_4