ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" листопада 2018 р. справа № 0940/2181/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Озара О.Я.,
сторони виконавчого провадження-боржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання Головного державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №52510275,-
Головний державний виконавець Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області звернувся в суд із поданням про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №52510275 з виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" за кредитним договором №Р30.008.74407 від 21.12.2013.
Подання мотивоване тим, що 28.02.2017 року між ТОВ "Фінасова компанія "Серет", яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТОВ "Нью Файненс Сервіс", та ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" укладено договір факторингу, згідно якого останнє відступило фактору (новому кредитору) право грошової вимоги за вказаним кредитним договором, в зв'язку з чим виникла необхідність заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Головний державний виконавець Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, представники ТОВ "Нью Файненс Сервіс", та ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє", в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду подання повідомлялися належним чином.
Сторона виконавчого провадження-боржник ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо задоволення подання заперечив.
Згідно ч. 2 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, заслухавши думку сторони виконавчого провадження-боржника ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Положенням ч. 1 ст. 2 Кодексу визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вбачається, що на примусовому виконанні у Надвірнянському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебуває виконавче провадження №52510275, де стягувачем згідно постанови про відкриття виконавчого провадження є ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє". В зв'язку із відступленням права грошової вимоги ТОВ "Нью Файненс Сервіс" за кредитним договором боржника виникла необхідність замінити стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ "Нью Файненс Сервіс".
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних правовідносин. Таким критерієм може бути також пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Розділ IV Кодексу адміністративного судочинства України, визначає процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема частиною 1 ст.379 Кодексу визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
На відміну від розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України, розділ VI Цивільного процесуального кодексу України встановлює порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних не тільки з виконанням судових рішень у цивільних справах, а й рішень інших органів (посадових осіб). Зокрема, ст.442 Цивільного процесуального кодексу України теж регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження.
При цьому, як вбачається з назви розділу Кодексу, в якому міститься дана стаття, положення останньої поширюються не тільки на судові рішення у цивільних справах, а і на рішення інших органів (посадових осіб).
Згідно ч.2 ст.446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України містить пряму вказівку на вид судочинства, зокрема цивільне, в якому слід вирішувати питання щодо заміни стягувача в даному виконавчому провадженні.
Суд також зазначає, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції. За загальним правилом основний спосіб розмежування предметної юрисдикції полягає в розмежуванні за видом спірних правовідносин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &lр;…&?н; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?.;…&g ;". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розгляд даного подання повинно здійснюватися в порядку цивільного судочинства відповідним судом за місцем виконання відповідного рішення - виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, подання головного державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Подання головного державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №52510275 - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання у повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Ухвала складена в повному обсязі 26.11.18.