17 жовтня 2018 року Справа № 0440/5971/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
при секретарі судового засідання
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сизової А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити певні дії, -
08 серпня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій відповідача щодо зменшення відсоткового рівня грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 призначено основний розмір пенсії за вислугою років з 90 до 70 відсотків при проведенні перерахунку та виплаті йому пенсії з 01 січня 2016 року протиправними; зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області починаючи з 01 січня 2016 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням загального розміру призначеної йому пенсії за вислугу років 90 відсотків від його грошового забезпечення у розмірах, встановлених для поліцейських.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. у справі № 0440/5971/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області. На пенсію війшов з 05.05.1997 року , яка нарахована по лінії Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 85% (41 рік вислуги) відповідних сум грошового забезпечення. Згідно з висновком ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 27.11.2002 року основний розмір призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2003 року збільшено до 90% від грошового забезпечення. Пенсія в таких розмірах виплачувалась ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виключно по лютий 2018 року.
01.08.2018 р.ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій просив надати письмову відповідь на заяву останнього щодо нарахування пенсії у розмірі 70 %.
ОСОБА_1 отримав відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.08.2018 р., в якій зазначено, що останньому призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 р. №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб".
На виконання зазначеної вище постанови з 01.01.2016 р. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, за чинною на цю дату редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"№ 2262-ХІІ, а саме за умовами статті 13, якою максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення зі служби.
На підставі зазначеного вище, та з урахуванням відповідних норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, позивач вважає бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною, та такою, що порушує його законні права.
В судове засідання, призначене на 17.10.2018 р. з'явились всі сторони у справі.
Повноважний представник відповідача проти предявлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позовну заяву від 05.10.2018 р.
Так, у поданому відзиві від 05.10.2018 р., повноважним представником відповідача було зазначено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
У відповідності з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області було надано довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я позивача (у розмірах грошового забезпечення згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 р.), на підставі якої останньому було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та виплачено перераховані суми пенсій, починаючи з 01.01.2018 року, як це передбачено п. 3 Постанови № 103.
При перерахунку пенсії позивачу були враховані положення ч. 2 ст. 13 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент проведення перерахунку), яким визначаються розміри пенсій за вислугу років, та відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом до категорії 1, - 100 відсотків, до категорії 2, - 95 відсотків.
З урахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Позивач та повноважний представник відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 17.10.2018 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши поясненняпозивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за 41 років вислуги.
В матеріалах справи містяться відомості, що 01.08.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зі заявою про перерахунок пенсії, в якій просив перерахувати пенсію призначену ОСОБА_1, та виплачувати 90 % грошового забезпечення.
03.08.2018 р. за № 19267/02-01/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 01.08.2018 р.
З тексту зазначеної вище відповіді від 01.08.2018 р. за № 19267/02-01/26 вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
При цьому зазначено, що 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб".
Зазначена Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
На виконання вищезазначеної постанови №103, з 01.01.2016 р. ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії у відповідності до Закону № 2262-ХП, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
Так, на підставі довідки, наданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з наступних видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу у розмірі - 3200,00 грн.; окладу за спеціальним званням у розмірі - 2400,00 грн.; 50% надбавки за стаж служби у розмірі - 2800,00 грн.; 15% надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі - 480 грн.; 2,42% премії у розмірі - 214,90 грн. Всього грошового забезпечення у розмірі - 9094,90 грн.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що загальний розмір пенсійної виплати складає 6366,43 грн.
При цьому зазначено, що доплата за період з 01.01.2018 р. по 30.04.2018 р. в сумі 2303,00 грн. виплачена ОСОБА_1 в квітні місяці 2018 року по додатковій відомості, а доплата за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. буде виплачена ОСОБА_1 за нормами Постанови "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. № 103.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері реалізації особами, які мають право на пенсію, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, при цьому що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист регулюються регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2263-XII, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 р. № 900-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 р. №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268", Постанови "Про збільшення розмірів пенсій, призначених до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", від 23.04.2012 р. №355.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч.4 ст. 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом внесено доповнення до статті 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393", яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон або Закон № 2262), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.
При цьому, абзацом другим пункту 1 постанови КМУ № 355 визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Спір у даній справі виник з приводу правомірності розрахунку розміру підвищення до пенсії виходячи з визначення його максимального розміру у відповідності до умов, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови КМУ № 355.
Аналіз положень постанови КМУ № 355 свідчить, що максимальний розмір підвищення до пенсії, обчисленої відповідно до Закону № 2262, не може перевищувати різницю між розміром пенсії, що виплачується особі, та розміром пенсії, обчисленої з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
З метою реалізації постанови КМУ № 355, яка прийнята задля збільшення розмірів пенсій вказаних категорій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ до набрання чинності вказаною постановою, пунктом 2 цієї постанови передбачено обов'язок відповідних установ забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.
Таким чином, суд вважає, що базою для розрахунку максимального розміру пенсії з урахування суми підвищення є довідка про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №3668-VІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, відповідно до якого, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі №175/1665/17 (адміністративне провадження №К/9901/9550/18).
Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
У рішенні від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988 згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини "Проніна проти України" (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, суд зазначає, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668-VІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
При розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови КМУ № 355 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на 1 квітня 2012 року але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Відтак, право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у відповідності до вимог ч.3 ст. 51 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд зазначає, що відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно зі ст. 51 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для проведення перерахунку пенсії, суд приходить до висновку, що позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
При цьому, посилання відповідача на те, що останній не наділений повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).
Також, суд зазначає, що підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист"
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що 15.02.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатими розгляду зразкової справи №820/6514/17 (Пз/9901/8/18) прийняв рішення в адміністративній справі за позовом громадянина до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні зазначив, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала чинності 02.12.2015.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Верховний Суд також зазначив, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином Суд дійшов висновку, посилаючись на рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70 % грошового забезпечення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового рівня грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 призначено основний розмір пенсії за вислугою років з 90 до 70 відсотків при проведенні перерахунку та виплаті йому пенсії з 01 січня 2016 року протиправними, та зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, з урахуванням 90 % щомісячного грошового утримання з 01.01.2016 р., є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до квитанції від 17 серпня 2018 р. №0.0.1111055563.1 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.
Враховуючи задоволення позовних вимог
є суд вважає за необхідне стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового рівня грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 призначено основний розмір пенсії за вислугою років з 90 до 70 відсотків при проведенні перерахунку та виплаті йому пенсії з 01 січня 2016 року, протиправними.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням 90 % щомісячного грошового утримання з 01 січня 2016 р.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн.) 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 жовтня 2018 року.
Суддя Є.О. Жукова