Справа № 264/5779/18
2-а/264/213/2018
"20" листопада 2018 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в особі судді Матвєєвої Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що 07 жовтня 2018 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Постанову по справі про адміністративне правопорушення винесено за те, що 07 жовтня 2018 року о 07.57 годині ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.М.Мазая в м.Маріуполі та біля будинку №16 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушено п.18.1 ПДР України. Із постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки вважає її необґрунтованою і незаконною. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказав, що він дійсно керував автомобілем в зазначений час. Між тим, рухаючись по пр.Нікопольському в Кальміуському районі м.Маріуполі від вул.М.Мазая в напрямку вул.Левченка, позивач був зупинений на вимогу поліцейського біля зупинки громадського транспорту «вул.Доменна». Під час бесіди, інспектор повідомив, що позивач не надав переваги в русі пішоходу, який знаходився на пішохідному переході. Належних матеріалів фото- чи відео фіксації правопорушення поліцейським надано не було. Вважає, що інспектор упереджено та не об'єктивно поставився до з'ясування обставин справи, незаконно визнав його винним у вчиненні адмінправопорушення та піддав адмінстягненню. Вважає постанову посадової особи про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач, відповідно до наданої заяви, підтримує в повному обсязі свої позовні вимоги та просить задовольнити, просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надіслав до суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність дій інспектора УПП в м. Маріуполі.Письмові заперечення та оптичний диск долучені до матеріалів справи.
Оскільки обидві сторони у справі надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, та в судове засідання не з'явилися особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.3 ст. 194, ч.9 ст. 205 КАС України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2018 року постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 647905 інспектором Управління патрульної поліції в місті Маріуполі Герасімовим І.М. було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, зокрема за те, що він 07 жовтня 2018 року о 07.57 годині керував автомобілем ЗАЗ Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.М.Мазая в м.Маріуполі та біля будинку №16 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України. Вказане порушення тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 122 КУпАП, за скоєння якого накладено штраф в сумі 255 грн.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єкт та об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
При цьому, доведеність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, у відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Позивачем не оспорюється, що він керував автомобілем в зазначений час, однак останній зазначає, що рухався він з дозволеною швидкістю руху та наближаючись до перехрестя вул.М.Мазая і вул.Монтажної він помітив, що по тротуару з лівого боку проїзної частини до пішохідного переходу наближається пішохід, та при цьому сам пішохідний перехід був вільним. Врахувавши, що пішохід лише починав перехід дороги та до смуги, якою рухався позивач пішоходові треба було б пройти чотири смуги, а позивач вже в'їхав на перехід, враховуючи, що частина дороги в його напрямку була вільною, позивач продовжив рух автомобіля.
Переглянувши відеозапис, наданий представником відповідача, суд приходить до висновку, що доводи позивача підтверджені в повному обсязі, оскільки встановлено, що в той час, коли позивач наблизився до пішохідного переходу, пішохід перетинав першу смугу зустрічної частини дороги, отже позивач мав достатній час на переїзд пішохідного переходу.
На переконання суду, наданим візуальним спостереженням дорожньої обстановки, повністю спростовуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. А відтак, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, а дії інспектора УПП в м. Маріуполі ДПП неправомірними, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м.Маріуполі ДПП з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2018 року серії ЕАВ № 647905 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Суддя: Ю. О. Матвєєва