Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1524/18
Провадження № 2/273/576/18
21 листопада 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С. секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення із житлового будинку на підставі ст. 116 ЖК України без надання іншого житлового приміщення ,-
25.09.2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить: виселити відповідача ОСОБА_3 із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 31.07.2018 року. В даному будинку зареєстровані та проживають дядько позивача, відповідач - ОСОБА_3, мати позивача, третя особа - ОСОБА_4, та дід позивача та батько відповідача, третя особа - ОСОБА_5 Відповідач у вказаному будинку зареєстрований з 20.01.2001 року, але проживав не постійно. Вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 22.01.2015 року ОСОБА_3 засуджений до одного року шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, а саме за крадіжку грошей в сумі 100000,00 грн. та 1000,00 доларів США, які належали її матері ОСОБА_4 Відповідач постійно поводить себе негативно, зловживає спиртним, скандалить, погрожує спалити будинок, ображає всіх інших мешканців будинку нецензурними словами. На відповідача ОСОБА_3 02.08.2018 року складено протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за насильство в сім'ї відносно матері позивача ОСОБА_4 Дії відповідача негативно відбиваються на здоров'ї діда позивача, її матері та на її здоров'ї. Жодні заходи щодо виправлення поведінки ОСОБА_3 позитивних результатів не дали, останній і далі продовжує порушувати правила співжиття, що робить неможливим для неї та інших мешканців проживання в одному будинку, тому вона звернулася до суду з вказаним позовом.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 не з'явилися, позивач в позовній заяві просить розглядати справу без її участі, від її представника ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні без їх участі, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду (а.с.34).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав (а.с.25,33).
В судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5 не з'явилися, пояснення на позовну заяву не подали, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. (а.с. 35,36,37,38).
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенню ст. ст. 280, 281 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Частина перша ст. 116 ЖК УРСР визначає якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 31.07.2018 року (а.с. 6,7)
В даному будинку зареєстровані та проживають відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дід позивача та батько відповідача, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та позивач, що підтверджується даними довідки №5796 від 03.08.2018 року Відділу благоустрою та ЖКГШ Баранівської міської ради Баранівського району Житомирської області(а.с. 8).
Відповідач вселився у вказаний будинок як син колишнього власника, а саме ОСОБА_5, що визнається учасниками справи.
Згідно з даними довідки інспектора СРПП №; Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області Гнесь Е.М. від 04.09.2018 року з відповідачем ОСОБА_3 проведена профілактична співбесіда про припинення протиправної поведінки щодо його членів сім'ї, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 10).
За даними постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 06.09.2018 року відповідач ОСОБА_3 02.08.2018 року близько 18:00 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, вчинив насильство в сім'ї, а саме виражався нецензурними словами в адресу своєї сестри ОСОБА_4 (а.с.11)
Враховуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, що регулює житлові правовідносини та правила співжиття членів сім'ї, встановлено, що відповідач ОСОБА_3 вселився у спірний будинок як член сім'ї третьої особи ОСОБА_5, систематично порушує правили співжиття, що робить неможливим проживання з ним в одному будинку, заходи запобігання та громадського впливу виявились безрезультатними, відповідач добровільно виселятись відмовляється, тому суд вважає, що останнього слід виселити в судовому порядку без ненадання іншого житла.
Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн., так як вони документально підтверджені, а суд вимоги задовольняє повністю.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 281, 282, 284 ЦПК України, ст.ст. 116,150,156 ЖК України, ст.ст. 317,319,405 ЦК України, ст. 41 Конституції України,
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Баранівка Баранівського району Житомирської області, з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Баранівка Баранівського району Житомирської області, в користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто Баранівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного апеляційного перегляду.
Суддя Д.С. Бєлкіна