22 грудня 2017 року справа № 804/6979/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд у розмірі 33411,00 грн., -
26 жовтня 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд у розмірі 33411,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.05.2017 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті у Полтавській області було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу Державтоінспекції або документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме, на а/д Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 109 км 667 м було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки РЕНО, за результатами якої складено Довідку та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у зв'язку із чим нараховано плату за проїзд у розмірі 808,38 євро, що в еквіваленті складає 33411,00 грн. Враховуючи, що власник транспортного засобу не здійснює сплату, тому, позивач звернувся до суду щодо стягнення з ОСОБА_1 плати за проїзд у розмірі 33411,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року, відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), справу призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.
27.11.2017 року позивачем та 01.12.2018 року відповідачем отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі.
22.12.2017 року відповідачем подано письмові заперечення на позов, в яких ОСОБА_1 зазначає, що з позовними вимогами не згоден, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи, що під час здійснення габаритно-вагового контролю водій ОСОБА_2, який керував транспортним засобом РЕНО державний реєстраційний номер НОМЕР_1, причеп Самро НОМЕР_2 був не згоден з показами терезів, та зазначав, що визначена вага не відповідає дійсності, а саме, вантажем є металеві труби довжиною близько 12 метрів, які розміщуються по всій довжині транспортного засобу, тому, навантаження може бути на всі осі тільки рівномірним. На відповідність ваги, визначеної під час здійснення габаритно-вагового контролю, є документи на вантаж, які підтверджують відповідність, а саме: товарно-транспортна накладна № 3907 від 04.05.2017 року, згідно якої водій на замовлення ТОВ «СІНТЕЗКОМ-ТРЕЙД» перевозив вантаж відправника ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до місця вантажоодержувача Київська область, місто Вишгород, який складався з металоконструкцій б/в вагою 7,84506 тонн; товарно-транспортна накладна № 3908 від 04.05.2017 року, згідно якої водій на замовлення ТОВ «СІНТЕЗКОМ-ТРЕЙД» перевозив вантаж відправника ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до місця вантажоодержувача Київська область, місто Вишгород, який складався з металоконструкцій б/в вагою 10,39 тонн; товарно-транспортна накладна № 3909 від 04.05.2017 року, згідно якої водій на замовлення ТОВ «СІНТЕЗКОМ-ТРЕЙД» перевозив вантаж відправника ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» до місця вантажоодержувача Київська область, місто Вишгород, який складався з металоконструкцій б/в вагою 1,380 тонн. Тобто, відповідач наголошує, що загальна вага вантажу, який перевозився на автомобілі складала 20,1151 тонна. Підтвердженням маси автомобіля є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Рено Магнум серія НОМЕР_3, згідно якого маса без навантаження складає 7560 тонн. Підтвердженням маси напівпричепа є свідоцтво про реєстрацію загального напівпричепа Самро серія НОМЕР_3, згідно якого маса без навантаження складає 7200 тонн. Таким чином, загальна вага автомобіля та напівпричепа складає 14,760 тонн, тобто, загальна маса автомобіля з вантажем складала 34,8751 тонни. Отже, як зазначає відповідач, вага не могла складати вагу визначену габаритно-ваговим контролем - 40,02 тонни, тому, враховуючи вищевказане, відповідач просить суд відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, що набрав чинності 15.12.2017 року.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи в судах першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.
У Кодексі адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, відсутні положення щодо розгляду справ у порядку скороченого провадження. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях на позов, дослідивши докази та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Абзацом 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю від 27 червня 2007 р. № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Судом встановлено, що 04.05.2017 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Так, 04.05.2017 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на місці проведенні перевірки, а саме, а/д Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка км 109+667 м було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки РЕНО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепа Самро державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1.
За результатами проведеної перевірки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0160582 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 04.05.2017 року, та складено Розрахунок № 160582 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 04.05.2017 р. № 0160582, яким нараховано плату за проїд 808,38 євро.
Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно із пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно із пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 31-1 Постанови Кабінету Міністрів від 27 червня 2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Абзацом 2 статті 31 Постанови Кабінету Міністрів від 27 червня 2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" встановлено, що для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 808,38 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 27 червня 2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".
Пунктом 27 вищезазначеної Постанови визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що на час проведення розрахунку, тобто, 04.05.2017 року курс гривні до євро становив за 100 євро - 2896,0928 грн., отже, встановлена сума у розмірі 808,38 євро, відповідно дорівнює 23411,44 грн., а не 33411,00 грн., як зазначає позивач за змістом позовних вимог, тому, в частині стягнення у розмірі 9999,56 грн. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що сторонами надано достатньо доказів для прийняття законного судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 плати за проїзд у розмірі 23411,44 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість в цій частині позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз не здійснено, суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 246 - 247, 249, 255, 263, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд у розмірі 33411,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 23411,44 грн. (двадцять три тисячi чотириста одинадцять гривень 44 копiйки), що еквівалентно 808,38 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, а саме 04.05.2017 року, в дохід Державного бюджету України (р/р 31310309700002 у ГУ ДКСУ у Полтавській області/м. Полтава/22160100, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Копію рішення направити всім сторонам по справі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський